ФРАКЦІЙНА СТРУКТУРА І МІНЕРАЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГРУБОУЛАМКОВИХ ВІДКЛАДІВ – МОЖЛИВИХ КОЛЕКТОРІВ АЛМАЗУ В ПІВНІЧНО-ЗАХІДНІЙ ЧАСТИНІ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА. Ч. 1. ПРИП’ЯТСЬКА ДІЛЯНКА
Ключові слова:
алмаз, розсипище, кімберлітові мінерали-супутники алмазу, грубоула-мкові породи, палеоген, неоген, Прип’ятська западина.Анотація
Речовинний склад колекторів має важливе значення для розуміння розсипоутворювального процесу, особливо це стосується фракційної структури відкладів та різноманітних мінералогічних особливостей. Під час тематичних і розшукових робіт на алмази геологи Житомирської ГРЕ виділили п’ять ділянок розвитку грубоуламкових порід, які могли бути колекторами алмазу і, отже, перспективними на виявлення в них відповідних розсипищ: Білокоровицьку, Південно-Західну, Межиріцьку, Прип’ятську та Усівську. Наведено дані про результати досліджень, виконаних науковцями Львівського університету, на Прип’ятській ділянці. Ділянка розташована у крайній південній частині Прип’ятської западини, між Студеницьким розломом на заході й північно-східним продовженням Убортьсько-Сущанського розлому. Тут безпосередньо на палеозойському пло-тику залягають валунно-гальково-гравійні утворення мезо-кайнозою, які розкрито свердловинами за чотирма профілями. У західній і центральній частинах ділянки досліджено палеогенові відклади, представлені п’ятиметровим горизонтом валунно-галькових порід, що залягають на глинах юри (?). Відклади неогену (інтервал 25–34 м) представлені середньо-дрібнозернистим піском з домішкою гравію. Речовинний склад грубоуламкових порід вивчали за концентратами відсадження розміром –8+1 мм та їхньою важкою фракцією (класи –1,0+0,5; –0,5+0,2; –0,2 мм). Стійкі теригенні мінерали представлені ільменітом, гранатом, ставролітом, кіанітом (вміст яких значно змінний), турмаліном, топазом, цирконом (кількість яких варіює менше) та ін. Наявні дві чітко відмінні мінеральні асоціації: 1) крупнозерниста лейкоксен-гранат-ільменітова (джерела цих мінералів розташовані на порівняно невеликій відстані від місця їхнього захоронення); 2) середньозерниста топаз-гранат-ставроліт-ільменітова з цирконом, силіманітом, кіанітом (характерна асоціація багатьох теригенних утворень, які не тільки зазнали тривалого транспортування, а й неодноразового перевідкладання з давніших від-кладів). Серед парагенетичних супутників алмазу в досліджених відкладах виявлено рідкісні зерна піропу (відповідають піропам лерцолітового парагенезису) та поодинокі зерна хромшпінелідів (залізистий ферихроміт і хромовий герциніт) і пікроільменту (зі значеннями термо-е.р.с. +77 і –166 мкВ/град). Малий розмір виявлених зерен піропу і хромшпінелідів, достатній ступінь їхньої обка-таності та характер їхньої поверхні свідчать про тривале перебування цих зерен далеко від першоджерел. Якщо додати до цього низький вміст обох мінералів та надзвичайну рідкість зерен ільменіту з “кімберлітовими” значеннями термо-е.р.с., то можна зробити висновок, що в нашому випадку ці мінерали не можна використовувати як розшукові ознаки на виявлення ані лужно-ультраосновних магматичних тіл, ані розсипищ алмазу.
Посилання
Алмазоносные формации и структуры юго-западной окраины Восточно-Европейской платформы. Опыт минерагении алмаза / Г. М. Яценко, Д. С. Гурский, Е. М. Сливко [и др.]. – Киев : УкрГГРИ, 2002. – 331 с.
Вишневський О. А. Зональний піроп із метаосадових порід Білокоровицької структури (північно-західний район Українського щита) / О. А. Вишневський // Записки Укр. мінерал. т-ва. – 2015. – Т. 12. – С. 130–133.
Матковський О. І. Мінералогічні особливості конгломератів Білокоровицької структури (північно-західна частина Українського щита) / О. І. Матковський, Є. М. Сливко // Записки Укр. мінерал. т-ва. – 2015. – Т. 12. – С. 23–53.
Особенности состава хромшпинелидов из алмазов и кимберлитов Якутии / Н. В. Соболев, Н. П. Похиленко, Ю. Г. Лаврентьев [и др.] // Геология и геофизика. – 1975. – № 11. – С. 7–24.
Феношин У. І. Алмази та їхні мінерали-супутники в конгломератах Білокоровицької структури (північно-західна частина Українського щита) / У. І. Феношин, Є. М. Сливко // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геол. – 1999. – Вип. 14. – С. 86–93.
Цимбал С. М. Мінерали-супутники алмазу із конгломератів і пісковиків білокоровицької світи нижнього протерозою північної частини Українського щита / С. М. Цимбал // Записки Укр. мінерал. т-ва. – 2015. – Т. 12. – С. 54–75.
Цимбал С. М. Перша знахідка піропу і хромдіопсиду в грубоуламкових породах білокоровицької світи на півночі Українського щита / С. М. Цимбал, О. А. Вишневський, В. І. Вуйко // Доп. АН УРСР. Сер. Б. – 1984. – № 8. – С. 25–29.
Цымбал С. Н. Состав верхней мантии и перспективы алмазоносности северо-западной части Украинского щита / С. Н. Цымбал, Ю. С. Цымбал // Минерал. журн. – 2003. – № 5/6. – С. 40–56.
