ТЕРМОБАРОГЕОХІМІЯ ПРОЦЕСІВ РУДОУТВОРЕННЯ НА ЗОЛОТОРУДНОМУ РОДОВИЩІ БАЛКА ШИРОКА (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)
DOI:
https://doi.org/10.30970/min.74.04Ключові слова:
термобарогеохімія, флюїдні включення, мінеральна асоціація, парагенезис, родовище золота, Середнє Придніпров’я, Український щит.Анотація
У статті схарактеризовано морфологію, морфометрію та фазовий склад флюїдних включень у мінералах руд родовища золота Балка Широка (Середнє Придніпров’я, Український щит). Контрастність головних парагенезисів і чіткі прояви ознак їхніх часових співвідношень (а це текстури перетинання, заміщення, брекчіювання й цементації) дають підстави для виокремлення низки послідовно утворених мінеральних асоціацій стійкого складу і їхніх комплексів, які суттєво відрізняються за продуктивністю. За допомогою термобарогеохімічних досліджень виділено найстійкіші асоціації мінералів і визначено температуру мінералоутворення. Допродуктивний комплекс представлений пірит-кварцовою асоціацією (з магнетитом) і охоплює три парагенезиси – магнетит-кварцовий (435–390 °С), піротин-пірит-кварцовий із магнетитом (395–320) і кварц-сидеритовий із перевідкладеним магнетитом (280–240 °C). Продуктивний полісульфідний комплекс складений такими двома послідовними мінеральними асоціаціями, як арсенопірит-пірит-кварцова із золотом (385–310 °C, 194–123 МПа) і золото-сульфосольова (290–200 °C, 93–79 МПа). Перша охоплює такі парагенезиси: турмалін-кварцовий (385–300 °C), кварц-піротин-піритовий (385–310) і золото-арсенопірит-сфалерит-халькопірит-кварцовий (335–310 °C), друга – кварц-піритовий (290–210 °C), кварц-халькопірит-арсенопірит-сульфосольовий із золотом (275–210), клейофан-халькопірит-кварцовий (245–210), клейофан-галеніт-кварцовий (245–210) і кварц-анкеритовий (210–200 °C). Післяпродуктивний карбонатний комплекс представлений кварц-кальцитовою мінеральною асоціацією, до складу якої входять кальцит-пірит-кварцовий (150–110 °C) і кварц-кальцитовий (110–90 °C і нижче) парагенезиси. На підставі наведених даних розроблено модель стадійності й термобарогеохімічного режиму формування родовища Балка Широка. Вона відображає еволюцію мінерального складу руд, агрегатний стан і хімічний склад розчинів, що можна успішно застосовувати під час розшуків, оцінювання та прогнозування золотого зруденіння з глибиною і на флангах родовища Балка Широка.
Посилання
Бобров О. Б. Корисні копалини України. Ч. 1. Золоторудні родовища Українського щита : метод. посібник. Львів : ВЦ ЛДУ, 1997. 58 с.
Бобров О. Б., Гурський Д. С., Сіворонов А. О., Павлунь М. М. та ін. Геолого-генетична типізація золоторудних родовищ України. Київ : УкрДГРІ, 2004. 468 с.
Коптюх Ю. М., Гостяєва Н. М., Лазаренко О. Є. та ін. Нові дані з геології та умов утворення золотопрояву Балка Широка. Мінерал. зб. 1995. № 48. Вип. 1. С. 115–117.
Калюжний В. А. Методи вивчення багатофазових включень у мінералах. Київ : Вид-во АН УРСР, 1960. 184 с.
Павлунь М. М. Про метаморфогенно-гідротермальну природу родовищ золоторудних формацій Українського щита. Мінерал. журн. 2015. Т. 37. № 3. С. 98–111.
Павлунь М. Деякі особливості генезису родовища Балка Широка (Український щит) за результатами термобарогеохімічних досліджень. Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геол. 2021. Вип. 35. С. 3–9.
Павлунь М. М., Гоцанюк Г. І., Іваніна А. В. Термобарогеохімічні і пошуково-оціночні критерії золотого зруденіння родовища Балка Широка в Середньому Придніпров’ї. Мінерал. журн. 2022. Т. 44. № 3. С. 111–119. DOI: https://doi.org/10.15407/mineraljournal.44.03.111.
Фомін Ю. О., Савченко Л. Т., Деміхов Ю. М., Петько В. М. Мінералого-геохімічні і ізотопні дослідження золотоджеспілітових руд Балки Широкої. Мінерал. зб. 1995. № 48. Вип. 1. С. 110–114.
Amagat E. H. Nouveau réseau d’isothermes de l’acide carbonique. Comptes Rendus de l’Académie des Sciences. 1891. Т. 113. P. 446–451.
Amagat E. H. Sur la détermination de la densité de liquefiés et de leurs vapeurs saturées. Comptes Rendus de l’Académie des Sciences. 1892. Т. 114. Р. 1093–1098.
