ПАЛІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЕРЕДНЬОПАЛЕОЗОЙСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ

Автор(и)

  • Антоніна Іваніна

Ключові слова:

палінологія, спори, пилок, девон, карбон, Волино-Подільська окраїна Східноєвропейської платформи.

Анотація

Публікацію присвячено палінологічній характеристиці середньопалеозойських відкладів Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи (ВПО СЄП). Одне із головних завдань під час палінологічних досліджень девону і карбону ВПО СЄП є визначення особливостей поширення у розрізі таксонів різного рангу – великих таксономічних одиниць: субтурм, інфратурм; і родів та видів міоспор. Загалом у розрізах девону і карбону ВПО СЄП визначено 105 родів і 220 видів міоспор та пилку, серед них у девоні – 60 родів міоспор 17 інфратурм, у карбоні 82 роди міоспор 18 інфратурм і три роди та п’ять видів пилку, що належать одній інфратурмі. За складом значно домінують міоспори вищих спорових рослин. Пилок голонасінних рослин трапляється поодиноко. Серед міоспор значно переважають трілетні. За особливостями поширення спор і пилку визначено такі тренди. Протягом девону відбувається зростання таксономічного різноманіття, його скорочення в турнейський час, знову збільшення кількості видів протягом візе, сягаючи максимуму у верхньому візе, і повторне поступове скорочення участі видів у серпуховський і башкирський час. Визначено і наведено характеристику восьми етапів (чотири – мінімального (нижній девон, лохковський ярус) або поступового скорочення таксономічного різноманіття (турнейський, серпуховський і башкирський яруси карбону); один – верхньовізейський – максимального видового і морфологічного різноманіття; три – зростання участі видів (емсько-ейфельський, фаменський яруси девону і нижнє візе карбону) і п’яти рівнів швидкої зміни складу спор. Це межі між девоном і карбоном (підошва хорівської світи), між турне і візе (підошва куличківської світи), між нижнім і верхнім візе (підошва вапняків олеськівської світи), візе і серпуховом (підошва вапняку V5).

Посилання

Бражникова Н. Фауна и флора каменноугольных обложений Галицийско-Волынской впадины / Н. Бражникова, А. М. Ищенко, Т. А. Ищенко и др. – Киев : Изд-во АН УССР, 1956. – 410 с.

Бурова М. И. Комплексы микрофитофоссилий нижнего девона Львовского палеозойского прогиба / M. И. Бурова // Палеонтол. сб. – 1978. – № 15. – С. 67–72.

Іваніна А. В. Новий підхід до вивчення палінологiчних решток древніх осадочних товщ / А. В. Іваніна // Геолого-геофізичні дослідження нафтогазоносних надр України : зб. наук. праць УкрДГРІ. – Львів, 1997–1998. – C. 129–135.

Іваніна А. В. Палинологическая характеристика фаменских и низов нижнекаменно-угольных отложений северной части Львовского прогиба / А. В. Іваніна, И. И. Партыка // Палеонт. сб. – 1990. – № 27. – С. 69–75.

Ломаева Е. Т. Комплексы микрофитофоссилий раннего девона из керна скважины Каменко- Бугская № 4 / E. Т. Ломаева // Палинологические исследования осадочных отложений Украины и смежных регионов. – Kиев : Наук. думка, 1976. – С. 27–33.

Ошуркова М. В. Морфология, классификация и описания форма-родов миоспор позднего палеозоя / М. В. Ошуркова. – Санкт-Петербург : Изд-во ВСЕГЕИ, 2003. – 377 с.

Партыка И. И. Растительные микрофоссилии тиверского яруса юго-западной окраины Русской платформы / И. И. Партыка // Палеон. сб. – 1971. – № 7. – Вып. 2. – С. 52–55.

Решение палинологического колоквиума по карбону Русской плиты / Ротапринт ВНИГНИ. – 1985. – 14 с.

Стратиграфія УРСР. Т. V. Карбон. – Київ : Наук. думка, 1969. – 412 с.

Тимофеев В. В. О фитоплактоне и дисперсных спорах ордовика, силура и нижнего девона Прибалтики, Свентокшитских гор и Подолии / В. В. Тимофеев // Докл. АН СССР. – 1963. – Вып. 150. – № 1. – С. 158–161.

Чибрикова Е. В. Растительные микрофоссилии Южного Урала и Приуралья / Е. В. Чибрикова. – Москва : Наука, 1972. – 222 с.

Чибрикова Е. В. Стратиграфия девона и более древних палеозойских отложений Южного Урала и соседних площадей / Е. В. Чибрикова. – Москва : Наука, 1977. – 191 с.

Шепелева Е. Д. Споры из отложений нижнего девона Подольского Приднестровья / Е. Д. Шепелева // Материалы по региональной стратиграфии. – Госгеотехиздат, 1963. – С. 98–101.

Шульга В. Ф. Атлас литогенетических типов и условия образования угленосных отложений Львовско-Волынского бассейна / В. Ф. Шульга, Б. И. Лелик, В. И. Гарун и др. – Киев : Наук. думка, 1992. – 176 с.

Ivanina А. Integrated approach to the studying palynological remnants of the Carboniferous of the Volhynian- Podilian margin of the East-Europian platform / А. Ivanina // Paleontol. zb. – 2014. – N 46. – S. 146–155.

Ivanina A. Famenian palynostratigraphy of the Volyn–Podillya margin of the East–Europian platform / А. Ivanina // Dniprop. Univer. Bulletin. Geology, geography. – 2018. – N 26 (1). – P. 71-78. DOI: 10.15421/111808

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-27