ХВОСТОСХОВИЩЕ СТЕБНИЦЬКОГО ГХП «ПОЛІМІНЕРАЛ»: СУЧАСНИЙ СТАН, ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ СТАНУ ДОВКІЛЛЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
DOI:
https://doi.org/10.30970/vgl.37.05Ключові слова:
хвостосховище, калійні руди, Стебницьке родовище, технологія збагачення, складування відходів збагачення, оцінювання екологічного стану, аналіз, прогноз.Анотація
У статті проаналізовано експлуатацію хвостосховища Стебницького ГХП «Полімінерал» у минулому, у тому числі аварійний прорив дамби 1983 року, яка була визнана екологічною катастрофою регіонального масштабу, сучасний стан і перспективи вирішення наявних екологічних проблем. Подано результати моніторингу за станом дамб, мінеральним складом твердої фази та хімічним складом вод. Хвостосховище Стебницького ГХП «Полімінерал» належить до об’єктів підвищеної екологічної небезпеки, де тривалий час накопичували відходи збагачення калійних руд. Недосконалість технології збагачення призвела до накопичення знаних об’ємів твердої й рідкої фаз. 15 вересня 1983 року на Стебницькому хвостосховищі сталася катастрофічна аварія, яка призвела до забруднення р. Дністра на сотні кілометрів, стала наслідком збігу кількох об’єктивних (природних) і суб’єктивних (техногенно-технологічних) чинників, серед яких одним із визначальних була експлуатація хвостосховища протягом тривалого часу на критичних значеннях вище за проектні відмітки – переповнення рідкою фазою. Переповненість двох секцій хвостосховища рідкою фазою в наш час становить потенційну загрозу повторення аварії 1983 року. Після аварії 1983 року дамба Стебницького хвостосховища була додатково підсилена й відтоді постійно експлуатується в безаварійному режимі. Тут накопичено 13 млн м3 рідкої та твердої фази, останніми роками, особливо у 2022 році, експлуатується з рівнем рідкої фази в секціях № 1 і № 2. Відповідно до запропонованої моделі, основними елементами матеріального балансу двосекційного хвостосховища Стебницького ГХП «Полімінерал» є такі: 1) випадання на площу хвостосховища атмосферних опадів; 2) випаровування з площі рідкої і твердої фаз води; 3) регламентований скид рідкої фази в річкову мережу; 4) вивезення твердої фази (твердого некондиційного хлориду натрію з домішками глинистих та інших компонентів) за межі хвостосховища.
Посилання
Дяків В., Цар Х. Модель вилуговування, закарстовування та самоізоляції легкорозчинних солей з приповерхневих соляно-глинистих відкладів хвостосховищ і солевідвалів калійних родовищ Передкарпаття. Мінералогічний збірник Львівського університету. 2010. № 60. Вип. 2. С. 136–147.
Кицмур І.І., Дяків В.О. Геохімічні умови формування карстових озер та засолених інфільтратів хвостосховища № 1 (м. Калуш, Івано-Франківська область). Від мінералогії до геохімії : збірник наукових праць наукової конференції, присвяч. 130-річчю від дня народження академіка О.Є. Ферсмана. Київ, 2013. С. 316–323. URL: http://www.museumkiev.org/Geology/conf/Fersman/2.pdf.
Кицмур І.І., Гайдін А.М., Дяків В.О. Оцінка впливу хвостосховищ та солевідвалів на стан підземних і поверхневих вод м. Калуша та його околиць. Визначення концепції розв’язання екологічних проблем м. Калуша : збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (18 лютого 2016 р.). Калуш, 2016. С. 49–62.
Кицмур І.І., Дяків В.О. Ретроспективний геоекологічний аналіз гідродинамічної аварії 15 вересня 1983 р. на Стебницькому хвостосховищі та геохімічних наслідків катастрофічного виливу розсолів у басейн Верхнього Дністра. Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування : матеріали Третьої науково-практичної конференції (Трускавець, 4–7 жовтня 2016 р.) / ДСГіН України, ДКЗ України. Київ, 2016. С. 297–302.
Дяків В., Кицмур І. Природно-техногенні причини та еколого-геохімічні наслідки гідродинамічної аварії 15 вересня 1983 р. на Cтебницькому хвостосховищі. Вісник Львівського університету. Серія «Геологія». 2016. Вип. 30. С. 106–124.
Білоніжка П., Дяків В. Стебницьке родовище калійних солей: розроблення, відходи збагачення руд, проблеми охорони довкілля. Праці наукового товариства ім. Т. Шевченка : геологічний збірник. Львів, 2012. Т. ХХХ. С. 199–209.
Гайдін А.М., Дяків В.О., Зозуля І.І. Розсоли в затоплених калійних рудниках Передкарпаття. Хімічна промисловість України. 2012. № 3 (110). C. 32–38.
Семчук Я.М. Вивчення міграції високомінералізованих розсолів у районі хвостосховища Калуського виробничого об’єднання «Хлорвініл» на фізичній моделі. Удосконалення технології видобутку та переробки калійних руд Прикарпаття : збірник. Черкаси : ОН ТЕХІМ, № 952XII-Д84, 1985. С. 86–95.
Висновок щодо комплексних геолого-гідрогеологічних, інженерно-геологічних та гідротехнічних досліджень ділянки руйнування дамби секції № 2 хвостосховища Стебниківського калійного заводу / В.М. Шестопалов, Г.В. Лисиченко та ін. Тимчасова комісія АН. Київ, 1984. 137 с.
