ВИКОПНА ДЕРЕВИНА – ПАЛЕОБОТАНІЧНИЙ ОБ’ЄКТ ГЕОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ: МІСЦЯ ЛОКАЛІЗАЦІЇ, СТРАТИГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ, МІНЕРАЛОГІЧНИЙ СКЛАД
DOI:
https://doi.org/10.30970/vgl.37.11Ключові слова:
міоцен, скам’яніла деревина, Розточчя, силіцифікація.Анотація
Викопна деревина – геологічний феномен національного й міжнародного значення, належить до категорії палеоботанічних пам’яток природи. Це унікальний самоцвіт, який цікавий не тільки своїми декоративними властивостями, а й походженням, яке є предметом дискусій не одного покоління геологів і не має єдиного погляду серед дослідників. Фосилізовані рештки деревини з давніх-давен привертали й надалі привертають увагу науковців, комерсантів, колекціонерів. Це матеріал, який активно використовують у побуті. На сучасному етапі у викопному стані зустрічаються породи деревини різного мінерального складу. Вони можуть бути заміщені карбонатом чи фосфатом кальцію, різними мінералами заліза та міді, оксидом марганцю, флюоритом, баритом, натролітом і смектитовою глиною, гіпсом, гетитом. В окремих випадках скам’яніла деревина може містити прожилки золота, срібла, урану. Найвідомішими, найпоширенішими й найбільш вивченими є фосилізована деревина, мінералізована поліморфними відмінами кремнезему – опалу, халцедону та кварцу. Незалежно від складу процеси мінералізації відбуваються за участі однакових чинників: наявності розчинених елементів, рН, Еh і температури поховання. Також не менш важливими під час мінералізації є проникність деревини й анатомічні особливості. Коли процеси осадження відбуваються в декілька етапів, викопна деревина може мати складну мінералогію. Метою започаткування досліджень є відтворення цілісної картини еволюції планети Земля з фрагментів геологічного й палеонтологічного літопису на підставі вивчення палеоботанічних залишків території України, яка полягає в з’ясуванні: а) історії досліджень і ревізії досягнених результатів і висновків із зазначеної тематики; б) стратиграфічного положення й систематичної належності палеоботанічних знахідок; в) мінералогічного складу палеофлори та геохімічних умов метасоматозу; г) палеофлористичного скарбу України як пам’ятки природи національного й міжнародного значення з перспективою використання в майбутньому.
Посилання
Іванов Є., Ваньо Б. Видобування бурого вугілля у Львівській області: історія, сучасний стан і перспективи. Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації : матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (31 січня 2019 р.) : збірник наукових праць. Переяслав-Хмельницький, 2019. Вип. 43. С. 15–18.
Міжнародний парк «Кам’янілий ліс Розточчя»: концепція та програма формування / Ю.В. Зінько, А.Б. Богуцький, В.П. Брусак, Р.М. Гнатюк, О.М. Шевчук, М. Кромпєц, Я. Бурачинський. Науковий вісник НЛТУ України. 2010. Вип. 20. № 16. С. 33–45.
Лаурув З. Розточанський кам’яний ліс. Науковий вісник. 2006. Вип. 16.1. С. 35–44.
Сергєєва М.С. Археологічна деревина як джерело для реконструкції господарчої діяльності давньоруського населення Середнього Подніпров’я. Археологія і давня історія України. 2017. Вип. 1 (22). С. 302–309.
A Mediterranean woody species composition from Late Miocene-Early Pliocene deposits of northeastern Turkey with newly described fossil-taxa palaeoclimatically evaluated / Ü. Akkemik, Ö. Toprak, D. Mantzouka, H. Çelik. Review of Palaeobotany and Palynology. Vol. 316. 2023. P. 1–4.
Alexandrowicz Z., Alexandrowicz S.W. Geoparks – most valuable landscape parks in Southern Poland. Geological heritage concept, conservation and protection policy in Central Europe. Krakow, 2003. Р. 11–12.
Paleoecology and paleoenvironments of Podocarp trees in the Ameghino Petrified forest (Golfo San Jorge Basin, Patagonia, Argentina): Constraints for Early Paleogene paleoclimate / M. Brea, S.D. Matheos, M.S. Raigemborn, A. Iglesias, A.F. Zucol, M. Pramparo. Geologica
Acta: an international earth science journal. 2011. Vol. 9. № 1. P. 13–28. DOI: 10.1344/105.000001647.
Buurman P. Mineralization of fossil wood. Scripta Geol. Leiden, 1972. № 12. P. 1–43.
Csaszar G., Kazmer M., Erdei B., Magyar I. A possible Late Miocene fossil forestPaleoPark in Hungary. In: Lipps J.H., Granier B.R.C. (eds.). PaleoParks – the protection and conservation of fossil sites worldwide. Carnets de Géologie. Notebooks on Geology. Brest. Book 2009/03. Chapter 11 (CG2009_BOOK_03/11). P. 212–133.
Dietrich D., Viney M. Petrifications and wood-templated ceramics: Comparisons between natural and artificial silicification. IAWA Journal. 2015. № 36 (2). Р. 167–185. DOI:10.1163/22941932-00000094
Deming Wang, Min Qin, Le Liu, Lu Liu, Yi Zhou, Yingying Zhang, Pu Huang, Jinzhuang Xue, Shihui Zhang, Meicen Meng. The Most Extensive Devonian Fossil Forest with Small Lycopsid Trees Bearing the Earliest Stigmarian Roots. Current Biology. 2019. Vol. 29. Issue 16. P. 2604–2615.e2 URL: https://doi.org/10.1016/j.cub.2019.06.053.
Kazmer M. The Miocene Bükkábrány Fossil Forest in Hungary – field observations and project outline. 125th Anniversary of the Department of Palaeontology at Budapest University – A Jubilee Volume Hantkeniana. Budapest, 2008. № 6. P. 229–244.
Kholoud Mohamed A.M., Wael M. Al-Metwaly. Maadi Petrified Forest in Cairo, Egypt, as a Geologic Heritage Under Urbanization Pressure. Geoheritage. 2020. № 12 (2). P. 43–54. DOI: 10.1007/s12371-020-00465-4.
Kuczumow A., Nowak J., Kuzioła R., Jarzębski M. Analysis of the composition and minerals diagrams determination of petrified wood. Microchemical Journal. 2019. Vol. 148. P. 120–129.
Mantzouka D., Karakitsios V., Sakala J. Cedroxylon lesbium (UNGER) KRAUS from the Petrified Forest of Lesbos, lower Miocene of Greece and its possible relationship to Cedrus. N. Jb. Geol. Paläont. Abh. Stuttgart, 2017. № 284/1. Р. 75–87.
Forest of Lesbos Island (Greece): A Palaeobotanical Puzzle of a Unique Geopark and the New Discoveries / D. Mantzouka, J. Sakala, Z. Kvacek, E. Koskeridou, V. Karakitsios. Petrified. World Multidisciplinary Earth Sciences Symposium (WMESS 2018): IOP
Conf. Series: Earth and Environmental Science 221 (2019) 012146. P. 1–11. DOI: 10.1088/1755-1315/221/1/012146.
Mitzutani S. Silica minerals in the early stages of diagenesis. Sedimentology. 1970. № 15. Р. 419–436.
Mustoe G.E. Late Tertiary petrified wood from Nevada, USA: Evidence of multiple silicification pathways. Geosciences. 2015. № 5. Р. 286–309.
Mustoe G.E., Dillhoff Th.A. Mineralogy of Miocene Petrified Wood from Central Washington State, USA. Minerals. 2022. № 12 (2). Р. 1–31.
Mustoe G.E. Mineralogy of Non-Silicified Fossil Wood. Geosciences. 2018. Вип. 8. № 85. Р. 1–32. DOI: 10.3390/geosciences8030085.
Nowak J. et al. Composite structure of wood cells in petrified wood Author links open overlay panel. Materials Science and Engineering: C. 28 April 2005. Vol. 25. Issue 2. P. 119–130.
Sigleo A.C. Geochemistry of silicified wood and associated sediments, Petrified Forest National Park, Arizona. Chemical Geology. 1979. Vol. 26. Issues 1–2. P. 151–163.
Skamieniałe drzewa i Długoszowa hipoteza. URL: http://roztocze.it.home.pl/roztocze/texts/prz002.htm#_fr16.
Multi-stage silicification of Pliocene wood: Re-examination of a 1985 discovery from Idaho, USA / M. Viney, D. Dietrich, G.E. Mustoe, P. Link, T. Lampke, J. Götze, R. Röβler. Geosciences. 2016. № 6. Р. 1–21.
