ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНА ОЦІНКА СТАНУ УРИЦЬКИХ СКЕЛЬ

Автор(и)

  • Петро Волошин Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Надія Кремінь Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Іван Книш Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Валентина Марусяк Львівський національний університет імені Івана Франка

DOI:

https://doi.org/10.30970/vgl.38.03

Ключові слова:

Урицькі скелі, мінералого-петрографічний склад порід, інженерно-геологічні властивості порід, стійкість скельного масиву

Анотація

У статті подано комплексну інженерно-геологічну характеристику Урицьких скель, оцінено їхній стан. Встановлено, що це ерозійний останець відкладів ямненської світи раннього палеогену, що перебуває під впливом широкого спектра агентів звітрювання, які постійно змінюють його стан і стійкість, що створює загрози для туристів. Породи Урицьких скель за літологічним складом представлені гравелітами, дрібно- та середньозернистими, кварцовими пісковиками з домішкою гравійного матеріалу та відносно однорідними дрібно- та середньозернистими кварцовими пісковиками практично без домішок. Частинки породи переважно погано сортовані середнього та низького ступеня обкатаності, складені здебільшого кварцовими зернами з незначною домішкою глауконіту, слюди і рудних мінералів. У породах переважає специфічний цемент – типу стиснення, який зумовлює досить високу закриту пористість і низьку водопоглинальну здатність. Щільність порід змінюється в досить широкому діапазоні – від 2,06 до 2,30 г/см3. Найменші за абсолютною величиною значення притаманні найбільш звітрілим відмінам порід, зі зменшенням ступеня звітрілості щільність суттєво зростає. Пористість досліджуваних порід є досить високою – 13–22%. Пори переважно закриті. Пересічне співвідношення відкритих і закритих пор 1:3. Водопоглинання різних літологічних відмін змінюється від 4 до 9% і характеризує їх як маловодопоглинальні, що може свідчити про досить високу стійкість порід до впливу агентів фізичного звітрювання. Міцнісні характеристики порід (тимчасовий опір на одновісне стиснення) змінюються в надзвичайно широкому діапазоні – від 0,3 до 22,3 МПа. Загалом, породи характеризуються високими значеннями показника міцності, який пересічно становить 10,8 МПа. Провідну роль у формуванні стійкості породного масиву відіграє його тріщинуватість і постійне зростання ступеня звітрілості. За комплексом ознак тут виділено такі їх генетичні типи: тектонічні тріщини; тріщини нашарування та первинної окремості; тріщини бортового відпору; тріщини звітрювання. Високий ступінь враженості скельного масиву полігенетичною системою тріщин суттєво знижує його стійкість і потребує корегування туристичних маршрутів, а в найбільш небезпечних місцях – встановлення застережних вказівників.

Посилання

Бандрівський М. Методика і перспективи дослідження наскельних рельєфів і петрогліфів Урича. Фортеця : збірник заповідника «Тустань». Львів, 2012. Кн. 2. С. 60‒73.

Бандрівський М. Про «поганські камені» в Карпатах. Археологія. Київ, 1989. № 3. 109–116.

Оцінка стану породного масиву «Урицькі скелі» – важлива складова безпечної геотуристичної діяльності / П. Волошин та ін. Геотуризм: практика і досвід : матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції, 25–28 квітня 2024 р., Львів. Львів : Каменяр, 2024. С. 52‒53.

Волошин П. Інженерно-геологічний аналіз пам’яток неживої природи історико-культурного заповідника «Тустань». Фортеця : збірник заповідника «Тустань». Львів, 2012. Кн. II. С. 82‒89.

Гавришків Г., Жуков С. Мінералогія і геохімія піскуватих конкрецій ямненської світи палеоцену Українських Карпат. Мінералогічний збірник. 2009. № 59. Вип. 1. С. 75‒81.

Гавришків Г., Поп І. Піщані конкреції в палеогенових пісковиках ямненської світи Українських Карпат. Тези доповідей наукової конференції, присвяченої 60-річчю геолог. ф-ту Львівського національного ун-ту ім. І. Франка, м. Львів, 19–20 жовтня 2005 р. Львів, 2005. Т. 1. С. 22‒23.

Гравітити скельного комплексу «Урицькі скелі» / Л. Генералова та ін. Геотуризм: практика і досвід : матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції, 25–28 квітня 2024 р., м. Львів. Львів : Каменяр, 2024. С. 53‒55.

Генералова Л., Байрак Г. Літодинамічні чинники екзогенного процесотворення на скелях історико-культурного заповідника «Тустань». Геотуризм: практика і досвід : матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції, 25–28 квітня 2024 р., м. Львів. Львів : Каменяр, 2024. С. 115‒117.

Геологічні пам’ятки України : у 3 т. / В. Безвинний та ін. ; за ред. В. Калініна та ін. Київ : ДІА, 2006. Т. 1. 320 с.

Про туризм : Закон України від 15.09.1996 р. № 324/95-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1995. № 31. 241 с.

Миська Р., Погоральський Я. Нові дослідження археологічного комплексу Тустані. Фортеця : збірник заповідника «Тустань». Львів, 2012. Кн. 2. С. 21–41.

Криптограми скельного комплексу «Урицькі скелі»: біодеструктори чи біопротектори? / М. Рагуліна та ін. Геотуризм: практика і досвід : матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції, 25–28 квітня 2024 р., м. Львів. Львів : Каменяр, 2024. С. 117‒119.

Рідуш Б. Тафономія наскельного мистецтва Карпат та Подністер’я. Фортеця : збірник заповідника «Тустань». Львів, 2012. Кн. 2. С. 74‒81.

Рожко М. Тустань – давньоруська наскельна фортеця. Київ : Наукова думка, 1996. 272 с.

Торянин В., Джинджоян В. Безпека туризму : навчальний посібник / за заг. ред. О. Негодченка. Дніпро : ВНПЗ «ДГУ», 2018. 284 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-05