СУЧАСНА СОЛЯНА КРИЗА В УКРАЇНІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ І ПРОБЛЕМИ ВІДНОВЛЕННЯ ВИДОБУТКУ І ВИРОБНИЦТВА КАМ’ЯНОЇ, ТЕХНІЧНОЇ, ХАРЧОВОЇ СОЛІ
DOI:
https://doi.org/10.30970/vgl.38.07Ключові слова:
соляна промисловість України, Бахмутське, Тереблянське, Стебницьке, Солотвинське родовища, галіт, нерозчинний залишок, кам’яна, кухонна та технічна сіль, видобуток, вилуговування, ропа, солеварняАнотація
Після припинення видобутку солей у Донецькій області внаслідок бойових дій і російської окупації міст Бахмут і Соледар в Україні гостро постала проблема розробки нових родовищ кухонної та технічної солі, а також спелеолікування. Передкарпатський прогин у північно-східній частині має історичну назву «Галичина» – Земля Солі, солянокупольні структури Закарпатського прогину – «соляне місце» – Солотвино, за археологічними даними, були місцями видобутку кам’яної солі та ропи, а також виварювання з неї харчової солі із часів бронзового віку. Від середніх віків і до середини ХХ століття тут діяли десятки солевиварювальних заводів. У зв’язку із цим потенційні інвестори звернули увагу на родовища Карпатського регіону. Встановлено, що шляхами вирішення проблеми відновлення видобутку та виробництва кам’яної, технічної та харчової солі в Україні у віддалених від фронту російсько-української війни місцевостях є: 1. Відновлення роботи невеликих солевиварювальних заводів (солеварень, «салін», «жуп»), які функціонували в Карпатському регіоні протягом століть і тисячоліть; 2. Розроблення покладів Тереблянського родовища шахтним способом і методом підземного вилуговування в центральній частині Солотвинської западини на межі Хустського та Тячівського районів Закарпатської області, в околицях сіл Теребля, Олександрівка, Данилово, Боронява, де спостерігаються виходи під четвертинні відклади у вигляді солянокупольних структур кам’яної солі; 3. Розробка покладів Солотвинського родовища методом підземного вилуговування на північній ділянці та відновлення видобутку шахтним способом у межах шахти № 9 із переробленням накопичених розсолів і перспективою кар’єрного видобутку солей на ділянці між гірничими відводами шахт № № 7–9; 4. Використання накопиченого некондиційного хлориду натрію з домішками солей калію, магнію та сульфатів, що утворювався у процесі збагачення калійних руд, що відповідають вимогам до соляномінеральних сумішей як технічної солі для приготування протиожеледних засобів. 5. Проведені дослідження дають підстави стверджувати, що Карпатський регіон має значний потенціал для вирішення проблеми відновлення видобутку та виробництва кам’яної, технічної та харчової солі в Україні у віддалених від фронту російсько-української війни місцевостях.
Посилання
Батюк Т.В. Соляні жупи Дрогобицького староства у XVI–XVIII ст. Дрогобицький краєзнавчий збірник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2008. Вип. ХІ–ХІІ. С. 130–138. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Batiuk_Taras/Soliani_zhupy_Drohobytskoho_starostva _u_XVI__XVIII_st.pdf.
Гайдін А.М. Врятувати Солотвино. Надрокористування в Україні : матеріали П’ятої міжнародної науково-практичної конференції. Трускавець, 2018. С. 57–65.
Дяків В.О. Галичина – земля солі (Історія видобутку та виробництва «білого золота» – від найдавніших часів до наших днів). Зелені Карпати : усеукраїнський екологічний науково-популярний журнал. 2021. № № 1–4 (68–71). С. 66–71. URL: http://cbr.nature.org.ua/zk/zk2021.pdf.
Дяків В.О. Закономірності розвитку техногенно активізованого соляного карсту в процесі затоплення шахт № 8 та № 9 Солотвинського солерудника. Збірник наукових праць Волинського національного університету імені Лесі Українки. Луцьк, 2012. № 9 : Природа Західного Полісся та прилеглих територій. С. 69–79.
Дяків В.О., Гайдін А.М. Карстова гідрогеологічна система Солотвинського родовища, ефект самотампонування карстового каналу та перспективи відновлення спелеолікарні у шахті № 9. Вісник Львівського університету. Серія «Геологічна». 2021. Вип. 35. С. 91–110. https://doi.org/10.30970/vgl.35.07.
Дяків В.О., Білоніжка П.М. Особливості геологічної будови та сучасний геоекологічний стан Солотвинського родовища кам’яної солі (Закарпаття). Вісник Львівськогоуніверситету. Серія «Геологічна». 2010. Вип. 24. С. 62–79.
Дяків В.О., Гайдін А.М. Ретроспективний аналіз розвитку соляного карсту, ефект самотампонування карстового каналу та перспективи відновлення спелеолікарні в шахті № 9 у межах Солотвинського родовища. Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування : матеріали Cьомої міжнародної науково-практичної конференції, 2021 р. м. Львів : у 2 т. Київ, 2021. Т.2. С. 157–168.
Ризики активізації техногенно-активізованого карсту та превентивні заходи для їх мінімізації при розкритті та експлуатації Тереблянського родовища кам’яної солі / В.О. Дяків та ін. Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування : матеріали Восьмої міжнародної науково-практичної конференції, 2023 р., м. Львів : у 2 т. Київ, 2023. С. 452–457.
Harding A. Salt in Prehistoric Europe. Leiden : Published by Sidestone Press, 2013. 162 p. URL: https://www.sidestone.com/openaccess/9789088902017.pdf.