ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГЛИН КОСІВСЬКОЇ СВІТИ ТЕРИТОРІЇ ЛЬВОВА ТА ЇХНЯ ЕКОЛОГІЧНА РОЛЬ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30970/vgl.40.02

Ключові слова:

косівська світа, літологічний склад, мінералогічний склад, фізичні властивості грунтів, міцнісні властивості, деформаційні властивості, набрякання, зсідання, коефіцієнт фільтрації, осуви, карст

Анотація

Глини косівської світи займають в межах міста великі за площею території. Вони у вигляді майже суцільного покриву шириною 3–5 км простягаються з південного-сходу від вул. Зеленої на північний захід до с. Рясна Руська. Загальна площа, яку займають глини перевищує 50 км2. Здебільшого глини знаходяться на глибинах 6–10 м від земної поверхні і лише на окремих ділянках вони залягають безпосередньо під грунтово-рослинним шаром чи техногенними грунтами. Потужність глин коливається від 1–3 до 20–25 м. Глиниста товща підстелюється гіпсо-ангідритами тираської світи, на ділянках їхнього розмиву – пісками, пісковиками та вапняками нижнього баденію, рідко мергелями верхньої крейди. Базову основу досліджуваної товщі складають грудкуваті іноді аргілітоподібні тверді, напівтверді рідко тугопластичні, карбонатні глини. Головними глинистими мінералами є монтморилоніт, з домішками каолініту та гідрослюди. В алевритистих, алевритових та алевритисто-піщаних відмінах фіксується значна кількість глауконіту. Вкрай високий ступінь неоднорідності літологічного та мінералогічного складу зумовлює широкий діапазон змін інженерно-геологічних властивостей глин. Так природна вологість глин змінюється від 13 до 99 %, число пластичності від 0,03 до 1,09, щільність природного грунту від 1,40 до 2,08 г/см3, коефіцієнт пористості від 0,47 до 2,71, ступінь наповнення пор від 0,54 до 100%. Глини з низьким ступенем наповнення пор є набрякаючими. Абсолютне значення показника вільного набрякання (Ɛsw) грунту при його зволоженні сягає 0,058, величина тиску набрякання пересічно становить 0,48 МПа. Максимальне лінійне зсідання досягає 11%, об’ємне – 18%. Модуль деформації глин змінюються від 3 до 34 МПа. Кути внутрішнього тертя коливаються в інтервалі 10-300, питоме зчеплення – 18-96 кПа. Низькі показники міцності глин є одним з визначальних чинників розвитку осувів. Коефіцієнт фільтрації піскуватих відмін змінюється в діапазоні 0,005-0,1м/добу, високопластичних глин – 1х10-4-1х10-5 м/добу, створюючи захисний бар’єр від техногенного забруднення водоносних горизонтів, що залягають під глинами, а також сповільнення процесів розвитку карсту.

Посилання

Волошин П., Кремінь Н. Деформаційні властивості міоценових глин околиць Львова (за показниками набрякання та зсідання). Вісник Львівського університету. Серія геологічна. 2022. Вип. 35. С. 15‒24. Режим доступу: http://doi/org/10.30970/vgl.36.02

Волошин П.К., Марусяк В. П., Бучацька Г. М. Відклади косівської світи верхнього баденію – важлива складова геологічного середовища території Львова. Проблеми геології України. Збірник наукових праць. Відп. ред. С. І. Ціхонь, Львів, 2025. С. 111-114.

ДСТУ Б В.2.1-11:2009. Основи та підвалини будинків і споруд. Ґрунти. Методи лабораторного визначення властивостей набухання та усадки. 2009. 25 с.

ДСТУ Б В.2.1-4-96. Грунти. Методи лабораторного визначення характеристик міцності і деформованості. Київ, 1996. 101 с.

ДСТУ Б В.2.1-17:2009. Основи та підвалини будинків i споруд. Ґрунти. Методи лабораторного визначення фізичних властивостей. 2009. 36 с.

Гошовський С. В., Рудько Г. І., Преснер Б. М. Екологічна безпека техноприродних геосистем у зв’язку з катастрофічним розвитком геологічних процесів. Київ, 2002. 624 с.

Лазаренко Є. К. Курс мінералогії /вид. 2 доповнене. Київ, 1970. 600 с.

Каczynsri R. Warunki geologiczno-inzynierskie na obszarze Polski. Warszawa: PanstwowyInstytun Geologiczny-Panstwowy Instytut Badaczy. 2017. 396 s.

Каczynski R. Іnzyniersko-geologiczna ocena wplywu powierzchni oslabienia w ilach krakowieckich na statecznosc zboczy rejonu Tarnobrzega. Biul.Geol. UW . 1977. Vol. 22. S. 5-60.

Kaczyński R. Wytrzymałość i odkształcalność górnomioceńskich iłów zapadliska przedkarpackiego. Biuletyn Geologiczny. 1981. Vol. 29, S.105–193.

Lomnicki A. M. (1898) Atlas Geologiczny Galicji z. X cz. II. Krakow.

Wilk K. Analiza scisliwosci warstwowanych ilow krakowieckich. Przegland Geologiczny. 2014. Vol. 62.nr. 5. S. 250–256.

Krol P., Matusiewicz W. Okreslanie cisnienia penczenia ilow krakowieckich na podstawie wlastiwosci fizycznych gruntow. Inzynieria i Budownictwo. 2009. R 65. nr. 3.S. 163-165.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29