ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГЛИН КОСІВСЬКОЇ СВІТИ ТЕРИТОРІЇ ЛЬВОВА ТА ЇХНЯ ЕКОЛОГІЧНА РОЛЬ

Анотація

Глини косівської світи займають в межах міста великі за площею території. Вони у вигляді майже суцільного покриву шириною 3–5 км простягаються з південного-сходу від вул. Зеленої на північний захід до с. Рясна Руська. Загальна площа, яку займають глини перевищує 50 км2. Здебільшого глини знаходяться на глибинах 6–10 м від земної поверхні і лише на окремих ділянках вони залягають безпосередньо під грунтово-рослинним шаром чи техногенними грунтами. Потужність глин коливається від 1–3 до 20–25 м. Глиниста товща підстелюється гіпсо-ангідритами тираської світи, на ділянках їхнього розмиву – пісками, пісковиками та вапняками нижнього баденію, рідко мергелями верхньої крейди. Базову основу досліджуваної товщі складають грудкуваті іноді аргілітоподібні тверді, напівтверді рідко тугопластичні, карбонатні глини. Головними глинистими мінералами є монтморилоніт, з домішками каолініту та гідрослюди. В алевритистих, алевритових та алевритисто-піщаних відмінах фіксується значна кількість глауконіту. Вкрай високий ступінь неоднорідності літологічного та мінералогічного складу зумовлює широкий діапазон змін інженерно-геологічних властивостей глин. Так природна вологість глин змінюється від 13 до 99 %, число пластичності від 0,03 до 1,09, щільність природного грунту від 1,40 до 2,08 г/см3, коефіцієнт пористості від 0,47 до 2,71, ступінь наповнення пор від 0,54 до 100%. Глини з низьким ступенем наповнення пор є набрякаючими. Абсолютне значення показника вільного набрякання (Ɛsw) грунту при його зволоженні сягає 0,058, величина тиску набрякання пересічно становить 0,48 МПа. Максимальне лінійне зсідання досягає 11%, об’ємне – 18%. Модуль деформації глин змінюються від 3 до 34 МПа. Кути внутрішнього тертя коливаються в інтервалі 10-300, питоме зчеплення – 18-96 кПа. Низькі показники міцності глин є одним з визначальних чинників розвитку осувів. Коефіцієнт фільтрації піскуватих відмін змінюється в діапазоні 0,005-0,1м/добу, високопластичних глин – 1х10-4-1х10-5 м/добу, створюючи захисний бар’єр від техногенного забруднення водоносних горизонтів, що залягають під глинами, а також сповільнення процесів розвитку карсту.