ПОДІЄВІ УТВОРЕННЯ МІОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ В МЕЖАХ ЗАХІДНИХ ОКОЛИЦЬ ГОЛОГІРСЬКОГО ГОРБОГІР'Я

Автор(и)

  • Лариса Генералова Львівський національний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0000-0002-6033-6556
  • Тетяна Дворжак Львівський національний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0009-0007-6488-3438
  • Євген Дворжак Львівський національний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0009-0001-2598-6596
  • Антон Генералов Львівський національний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0000-0002-4221-0415
  • Софія Янбашева Львівський національний університет імені Івана Франка

DOI:

https://doi.org/10.30970/vgl.40.07

Ключові слова:

Східноєвропейська платформа, баденський регіоярус, геологія, стратиграфія, осадконагромадження, подієві утворення, палеогеодинаміка

Анотація

Мета досліджень полягала у з’ясуванні особливостей будови баденського розрізу на теренах західних відрогів Гологоро-Кременецького горбогір’я Подільської височини Східно-Європейської платформи та аналізі їх палеогеографічних і палеодинамічних умов утворення. Методологія роботи ґрунтувалася на порівняльному аналізі структурно-текстурних ознак цих відкладів з моделями різних літодинамічних типів фацій літоралі, визначених і описаних на засадах актуалізму в сучасних працях із седиментології. За результатами детального вивчення неогенового розрізу платформних утворень району г. Хом вперше виокремленні подієві літодинамічні (генетичні) типи – темпестити. Ретельне вивчення будови розрізу та структурно-текстурних рис і складу каркасу детритово-уламкових піщаних порід дало підстави виокремити текстурні інтервали сталої послідовності секвенції та зачислити відклади до цього літодинамічного типу. Серед індикаторних ознак секвенцій темпеститів (як епізодичного типу утворень) необхідно назвати такі: наявність базальної ерозійної поверхні, яка простежена у підошві шарів секвенцій, розвиток підводноосувних структур, поширення у псамітових секвенціях інтервалу горбистої скісної шаруватості, розмивання верхніх елементів секвенції та амальгамація (злиття) секвенцій з переважанням в них різнозернистих псамітів інтервалу хаммоки. Темпестити розділені фоновими відкладами карбонатних пелітово-дрібнопсамітово-алевритових пород зі слідами біотурбації. Виразні потужні інтервали градаційної та горбистої скісної шаруватості є показчиком для віднесення темпеститів до проксимального типу. Наявність підводноосувних різноорієнованих деформацій вказує на енергетичний вплив землетрусів під час формування темпеститів. Вони, вірогідно, були ініційовані активною палеогеографічною і палеогеодинамічною перебудовою Зовнішньокарпатського флішового басейну при трансформації океану Тетіс.

Посилання

Андрєєва-Григорович А. С., Ващенко В. О., Гнилко О. М., Трофимович Н. А. Стратиграфія неогенових відкладів Українських Карпат та Передкарпаття. Тектоніка і стратиграфія, 2011. 38, 67–77.

Генералова Л., Хом’як Л. Штормові відклади баденського моря у розрізі гори Кортумової (Розточчя). Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геол. 2019. Вип. 33. С. 3–19

Гнилко О., Гнилко С., Кулянда М., Марченко Р. Тектоно-седиментаційна еволюція передової частини насувної споруди Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин. 2021. №1–2 (183–184). С. 45–59. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.01-02.045.

Державна геологічна карта України масштабу 1:200 000 аркуші М-34-ХVІІІ (Рава-Руська), M-35-XІІІ (Червоноград), M-35-XIX (Львів) / Л.С. Герасимов, С.В. Чалий, А.А. Плотніков, І.І. Герасимова, Г.В. Полкунова, І.О. Костик, Т. Л. Євтушко; [ред. В.Я. Веліканов, Б.Д. Возгрін Б.Д.]. К. : Міністерство екології та природних ресурсів України, державна геологічна служба, Національна акціонерна компанія “Надра України”, Дочерне підприємство “Західукргеологія”, Львівська геологрозвідувальна експедиція, 2004. 118 с.

Шушняк В. М., Савка Г.С., Шандра Ю.Я. Головний європейський вододіл в Україні та його туристичне значення. Географія та туризм. 2020. Вип. 55. С. 3–12.

Einsele G. Sedimentary Basins: evolution, facies and sediment budget. Berlin : Springer–Verlag, 1992. 615 p.

Dott R. H., Bourgeois J. Hummocky stratification: significance of its variable bedding sequences. Geological Society of America. 1982. Vol. 93. P. 663–680.

Roy S.K., Banerjee S. Soft Sediment Deformation Structures in the Andaman Flysch Group, Andaman Basin: Evidence for Palaeogene Seismic Activity in the Island Arc. Berita Sedimentologi. Indonesion Journal of Sedimentary Geology. 2016. vol.35. No 1. P.55–74. DOI: https://doi.org/10.51835/bsed.2016.35.1.103

Sedimentary environments and facies. Ed. By H.G.Reading. Blackwell Scientific, 1986. 615 p.

Wysocka A. Clastic Badenian deposits and sedimentary environments of the Roztocze Hills across the Polish-Ukrainian border. Acta Geologica Polonica. 2002. Vol. 52(4). P. 535–561.

Wysocka A., Radwański А., Górka М. Mykolaiv Sands in Opole Minor and beyond: Sedimentary features and biotic content of Middle Miocene (Badenian) sand shoals of Western Ukraine. Geological Quarterly. 2012. Vol. 56. P. 475–492. DOI: 10.7306/gq.1034

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29