ЛІТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВМІСНИХ ПОРІД ТА ПРОСТОРОВЕ РОЗТАШУВАННЯ ПІЗНЬОКРЕЙДОВОЇ ЕКЗОТИКИ У РОЗРІЗАХ СТРИЙСЬКОЇ СВІТИ СКИБОВОЇ ЗОНИ КАРПАТ

Анотація

На основі літолого-петрографічних досліджень пізньокрейдових утворень Скибової зони Українських Карпат схарактеризовано головні літологічні типи порід які містять уламки вугілля та встановлено характер їхнього поширення. Вуглевмісні породи вивчені з низки відслонень на березі р. Дністер (с. Стрілки), р. Яблунька (с. Стрільбичі) та кар’єру «Св´ятослав» (с. Коростів Сколівського району). У роботі розкрито генетичну сутність процесів і факторів осадконагромадження та перетворення порід, встановлення зв’язку між літологічними особливостями та формами залягання верхньокрейдових відкладів. Детально методологічно вивчено шліфи та описано склад вмісних порід з пізньокрейдових відкладів стрийської світи. У вивчених нами природних відслоненнях літологічний склад порід – це головно пісковики грубо-середньозернисті, темно-сірі, сірі, на свіжому сколі з коричнюватим або зеленкуватим відтінком, сильно карбонатні, подекуди трапляються лусочки мусковіту і біотиту. У нижніх частинах розрізу трапляється гравеліти жовтуватого кольору, масивний з поодинокими дрібними (до 2×4 мм) включеннями чорного вугілля і неорганічної породи білого, сірого і темно-сірого кольорів. У гравелітах (цемент) карбонатний, а неорганічні його включення не реагують з кислотою. Виявлені і досліджені нами уламки вугілля трапляються у відслоненнях серед товщ грубо- і середньозернистих кварцових карбонатних пісковиків, у стрийській світі пізньої крейди на березі р. Дністер (с. Стрілки), р. Яблунька (с. Стрільбичі) та кар’єру «Св´ятослав» (с. Коростів Сколівського району). Розподілення їх в розрізі нерівномірне. В одних місцях це поодинокі уламки різних розмірів, в інших – масові скупчення кусків різних розмірів, зцементованих пісковиком у своєрідні вугільні брекчії та конгломерати. Кількість уламків вугілля у гравелітах значно менша, ніж у пісковиках. Їх розміри змінюються від одиниць міліметрів до десятків сантиметрів. Ступінь обкатаності уламків вугілля прямопропорційна їхнім розмірам. Це зумовлено місцезнаходженням їх на шляху перенесення від області денудації до області седиментації, відстанню між ними та масою уламків вугілля. Малі слабомінералізовані кусочки досить легкі і тому переносились переважно у зваженому стані поверхневими або середніми шарами потоку води і мало контактували з його дном, не обкатувались. Великі перекочувалися по дну транспортувального середовища (водного потоку) та переносились разом з вугіллям в басейн седиментації, тобто із зернами кварцу і карбонатів.