УЛЬТРАОСНОВНІ ПОРОДИ ЗАХІДНО-ЛАЩІВСЬКОГО МАСИВУ (ПОБУЗЬКИЙ РУДНИЙ РАЙОН)
DOI:
https://doi.org/10.30970/min.74.05Ключові слова:
ультраосновні породи, апоперидотитові серпентиніти, серпентин, магнетит, Західно-Лащівський масив, Побузький рудний район, Український щит.Анотація
Західно-Лащівський масив, розташований у південно-західній частині Українського щита, приурочений до Голованівської шовної зони. Він має лінзоподібну форму, північно-західне простягання q зональну будову. З погляду металогенії масив розташований в Побузькому рудному районі, спеціалізованому на Ni, Co, Fe, Cr і благородних металах. Побузька група родовищ приурочена до кори звітрювання ультрабазитів капітанівсько-деренюхінського комплексу архейського віку (AR3kp–dr). Тіла ультрабазитів розміром до декількох квадратних кілометрів поширені на площі близько 500 км2. Петрографічні дослідження засвідчили, що серед ультрабазитів Західно-Лащівського масиву поширені апоперидотитові (аполерцолітові, апогарцбургітові) серпентиніти, ортопіроксеніти й олівінові піроксеніти, гарцбургіти, лерцоліти, зрідка трапляються клінопіроксеніти. Апоперидотитові серпентиніти майже цілком складені серпентином (близько 99 %), містять рудні мінерали й оксиди заліза. У складі ортопіроксенітів визначено орто- і клінопіроксен, олівін, вторинний амфібол, серпентин, шпінель, рудні мінерали. В олівінових піроксенітах і гарцбургітах порівняно з ортопірокcенітами зростає вміст олівіну. В окремих випадках завдяки збільшенню в піроксенітах кількості моноклінного піроксену порівняно з ромбічним породи можна визначити як лерцоліти. Трапляються також олівінові вебстерити – піроксеніти, у яких вміст олівіну досягає 50 %. Згідно з результатами мікроаналітичних досліджень, типові серпентиніти Західно-Лащівського масиву містять серпентин, піроксени й кальцит; рудні мінерали представлені магнетитом і хромітом. Визначено дві генерації серпентину: антигорит і лізардит у вигляді листуватих агрегатів та волокнистий хризотил. Для магнетиту характерна зміна хімічного складу від центра до периферії зерна: вміст NiO зростає від 0,91 до 13,43 мас. %. З ультраосновними породами пов’язана нікеленосна кора звітрювання, яка має зональну будову. Основний продуктивний горизонт кори складений нонтронітами й озалізненими нонтронітами, у яких визначено нікелевмісні нонтроніт, монтморилоніт та інші мінерали.
Посилання
Мінеральні ресурси України : щорічник. Київ : ДНВП «Державний інформаційний геологічний фонд України», 2014. 270 с.
Клочков В. М., Білинська Я. П., Веклич Ю. М. та ін. Державна геологічна карта України. М-б 1:200 000. Центральноукраїнська серія. Аркуш М-36-ХХХІ (Первомайськ) з пояснювальною запискою. Київ : Міністерство екології та прир. ресурсів України, Держ. геол. служба, УкрДГРІ, 2004. 174 с.