АНАЛІЗ ГЕОЛОГІЧНИХ УМОВ ВУГЛЕВОДНЕВИЛУЧЕННЯ НА ПІЗНІХ СТАДІЯХ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ГАЗОКОНДЕНСАТНИХ РОДОВИЩ
DOI:
https://doi.org/10.30970/vgl.38.13Ключові слова:
вуглеводневилучення, оптимізація вилучення конденсату, газоконденсатні родовища, нормалізація геофізичних параметрів, гамма-каротаж, геологічне моделювання, Petrel, літолого-фаціальна модельАнотація
У статті досліджуються геологічні умови вуглеводневилучення на пізніх стадіях експлуатації газоконденсатних родовищ із використанням тривимірного комп’ютерного моделювання. Проведений огляд літературних джерел і наукових досягнень із тематики статті. Основна увага приділяється вивченню впливу зниження пластового тиску, зміни фазового складу, водовіддачі й інших геологічних чинників на видобуток вуглеводнів. Розглядаються переваги тривимірного геологічного моделювання за допомогою платформи “Petrel” для оптимізації розробки вуглеводневих родовищ. Основна увага приділяється інтеграції різних типів даних, створенню детальних моделей резервуарів і реалізації результатів моделювання для планування буріння та видобутку. На основі аналізу геологічних умов на пізніх стадіях експлуатації газоконденсатних родовищ наведені рекомендації щодо оптимізації процесу вуглеводневилучення. Пропонуємо впровадження новітніх технологій гідророзриву пласта, підвищення тиску за допомогою ін’єкції газу або води, а також застосування інгібіторів гідратів і водовіддачі. Особливу увагу приділено дослідженню впливу геологічних чинників на ефективність вилучення вуглеводнів, оскільки це дозволяє збільшити кінцеві коефіцієнти вилучення в умовах виснаження ресурсів, що особливо актуально для України, яка стикається з дефіцитом вуглеводневої сировини. Проведене дослідження вказує на важливість використання точних геофізичних методів, як-от гамма-каротаж, для створення надійних моделей вуглеводневих родовищ. Представлено графічну реалізацію методів нормалізації результатів гамма-каротажу для створення літолого-фаціальної моделі стратиграфічного комплексу у програмі “Petrel”. Отримані результати присвячені нормалізації даних, демонструють підвищену ефективність і точність прогнозування літології для майбутніх наукових відкриттів.
Посилання
Kerunwa A., Uchebuako C. Optimization of condensate recovery using gas recycling technique. Petroleum & Coal. 2020. № 57 (5). P. 565–572.
Impact of gas hydrates and long-term operation on fatigue characteristics of pipeline steels / L. Poberezhny et al. Paperpresented at the Procedia Engineering. 2017. Vol. 187. P. 356–362. https://doi.org/10.1016/j.proeng.2017.04.386.
Enhanced Gas Recovery: Effect of Reservoir Heterogeneity on Gas-Gas Displacement / A.T. Turta et al. Canadian International Petroleum Conference, 16–18 June 2019, Calgary, Alberta. Calgary, 2019. Р. 14. https://doi.org/10.2118/2009-023.
Напрями вирішення проблем розробки виснажених родовищ нафти і газу / В.М. Дорошенко та ін. Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. 2007. № 4. С. 108–110.
Крупський Ю.З. Проблеми геологічної будови і перспективи пошуку вуглеводнів у Західному нафтогазоносному регіоні України. Геологічний журнал. 2018. № 2 (363). С. 5–13.
Кудря С.А. Стан та перспективи розвитку відновлюваної енергетики в Україні. Вісник Національної академії наук України. 2015. № 12. С. 19–26.
Матківський С.В. Дослідження ефективності витіснення защемленого газу невуглеводневими газами з обводнених газоконденсатних покладів. Нафтогазова енергетика. 2020. № 2 (34). С. 26–33. https://doi.org/10.31471/1993-9868-2020-2(34)-26-33.
Фик І.М. Розробка та експлуатація нафтових та нафтогазових родовищ. Нац. техн. ун-т «Харків. політехн. ін-т». Харків, 2019. 149 с. URI: https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/64782.
