СТАНДАРТИЗОВАНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАЛІНОЗОН ДЕВОНУ ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКОЇ ОКРАЇНИ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ
Ключові слова:
палінологія, спори, палінозони, фаменський ярус, Волино- Подільська окраїна Східноєвропейської платформи.Анотація
Девонські карбонатно-теригенні відклади значно поширені в межах Волино- Подільської окраїни Східно-Європейської платформи (ВПО СЄП). Утворюють фаціально мінливий комплекс порід, стратифікація якого викликає значні труднощі внаслідок того, що у відкладах (за винятком меншої нижньої частини) мало фауністичних решток. Тому під час вивчення цієї товщі велике значення має палінологія і виконання паліностратиграфічного розмежування, головною метою якого є виділення всебічно схарактеризованих палінозон і створення місцевої шкали палінологічної зонації – вертикальної послідовності паліностратонів. Головним методом обрано фаціально-палінологічний аналіз, або метод паліноориктоценозів. Уперше для девонських відкладів ВПО СЄП наведено стандартизовану характеристику біостратиграфічних підрозділів, визначених за палінологічними даними, їхню кореляцію з біопідрозділами суміжних регіонів. Загалом у розрізі девону виділено дев’ять палінозон. Вони комплексно обґрунтовані, схарактеризовані зональним споровим комплексом, у структурі якого є такі категорії таксонів: виділені за особливостями поширення у розрізі – керівні, характерні, або типові, транзитні; визначені за вмістом: домінанти, субдомінанти, рідкісні. За сполученням керівних і характерних видів девонських відкладах визначено такі типи біопідрозділів: шість біозон і три конкурентно-рангові зони. Загалом у девонських відкладах ВПО СЄП визначено такі зони (від давнішої до наймолодшої): salantaicus–subrotundus, rotates, torta–langii, extensa, lebedianensis–magnificus, varicornata, cassis–lupinovitchi, versabilis–hamulus, lepidophyta. Палінозони латерально витримані, простежені в розрізах свердловин у межах Волино-Поділля, мають товщину від 17 до 231 м, деталізують стратиграфічне розчленування розрізів, доповнюють палеонтологічну характеристику відкладів і формують місцеву біостратиграфічну шкалу, визначену за палінологічними даними.
Посилання
Авхимович В. И. Биостратиграфия отложений на границе девона и карбона в Белоруссии (Припятская впадина) / В. И. Авхимович, Е. К. Демиденко. – Магадан : Дальневосточный научный центр АН СССР, 1985. – 54 с.
Авхимович В. И. Зональное расчленение и корреляция отложений на границе девона и карбона Белоруссии со стандартными разрезами во Франко-Бельгийском бассейне по спорам / В. И. Авхимович // Палеонтология и ее значение в изученни геологического строения Белоруссии. – Минск : Наука и техника, 1986. – С. 145–165.
Атлас спор и пыльцы нефтегазоносных толщ фанерозоя Русской и Туранской плит // Тр. ВНИГНИ. – 1985. – Вып. 253. – 194 с.
Бурова М. И. Комплексы микрофитофоссилий нижнего девона Львовского палеозойского прогиба / M. И. Бурова // Палеонтол. сб. – 1978. – № 15. – С. 67–72.
Дригант Д. М. Девонські конодонти південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи (Волино-Поділля, Україна) / Д. М. Дригант. – Київ : Академперіодика, 2010. – 156 с.
Дуркина А. В. Зональная дифференциация отложений на границе верхнего девона– карбона в Печорской синеклизе / А. В. Дуркина, Т. И. Кушнарева, В. Г. Халимбаева // Сов. геология. – № 8. – С. 56–68.
Зональная стратиграфия фанерозоя России / науч. ред. Т. Н. Корень. – СПб. : Изд-во ВСEГЕИ, 2006. – 256 с.
Іваніна А. В. Новий підхід до вивчення палінологiчних решток древніх осадочних товщ / А. В. Іваніна // Геолого-геофізичні дослідження нафтогазоносних надр України: зб. наук. праць УкрДГРІ. – Львів, 1997–1998. – C. 129–135.
Іваніна А. В. Палинологическая характеристика фаменских и низов нижнекаменно- угольных отложений северной части Львовского прогиба / А. В. Іваніна, И. И. Партыка // Палеонт. сб. – 1990. – № 27. – С. 69–75.
Кедо Г. И. Зональное расчленение верхнефаменских отложений в Припятском прогибе за палинологическими данными / Г. И. Кедо, В. И. Авхимович // Новые данные по стратиграфии Белоруссии. – Минск : БелНИГРИ, 1981. – С. 83–85.
Кедо Г. И. Средний девон Балтийского региона и северо-востока Белоруссии / Г. И. Кедо, Т. Г. Обуховская // Девон и карбон Балтийского региона. – Рига : Зинатне, 1981. – С. 419–436.
Кононенко Л. П. Про палинозоны фаменских межсолевых отложений северо-запада Днепрово-Донецкой депрессии / Л. П. Кононенко // Палеонтология и стратиграфія фанерозоя Украины. – Киев : Наук. думка, 1984. – С. 29–33.
Ломаева Е. Т. Комплексы микрофитофоссилий раннего девона из керна скважины Каменко-Бугская № 4 / E. Т. Ломаева // Палинологические исследования осадочных отложений Украины и смежных регионов. – Kиев : Наук. думка, 1976. – С. 27–33.
Назаренко А. М. Фаменские комплексы спор Волгоградського Поволжья и их стратиграфическое значение / А. М. Назаренко. – Волгоград, 1975. – 139 с.
Наумова С. Н. Спорово-пыльцевые комплексы верхнего девона Русской платформы и их значение для стратиграфии / С. Н. Наумова // Тр. ИГН АН СССР. – 1953. – Вып. 143. – 203 с.
Некрята Н. С. Споровые комплексы из нижнефаменской (межсолевой) толщи Припятской впадины и их стратиграфическое значение / Н. С. Некрята // Споры палеозоя Белоруссии (Припятская впадина). – Минск : БелНИГРИ, 1974. – С. 73–94.
Ошуркова М. В. Морфология, классификация и описания форма-родов миоспор позднего палеозоя / М. В. Ошуркова. – Санкт-Петербург : Изд-во ВСЕГЕИ, 2003. – 377 с.
Партыка И. И. Растительные микрофоссилии тиверского яруса юго-западной окраины Русской платформы / И. И. Партыка // Палеон. сб. – 1971. – № 7. – Вып. 2. – С. 52–55.
Раскатова Л. Г. Палинологическая характеристика фаменских отложений центральных районов Русской платформы / Л. Г. Раскатова – Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1973. - 170 с.
Раскатова Л. Г. Спорово-пыльцевые комплексы среднего и верхнего девона юго- восточной части Центрального девонского поля / Л. Г. Раскатова. – Воронеж : Изд-во ВГУ, 1969. - 168 с.
Тимофеев В. В. О фитоплактоне и дисперсных спорах ордовика, силура и нижнего девона Прибалтики, Свентокшитских гор и Подолии / В. В. Тимофеев // Докл. АН СССР. – 1963. – Вып. 150. – № 1. – С. 158–161.
Умнова В. Т. О границе девона и карбона в центральных регионах Русской платформы за палинологичскими данными / В. Т. Умнова // Известия АН СССР. – № 4. – С. 109–122.
Чибрикова Е. В. Растительные микрофоссилии Южного Урала и Приуралья / Е. В. Чибрикова. – Москва : Наука, 1972. – 222 с.
Чибрикова Е. В. Стратиграфия девона и более древних палеозойских отложений Южного Урала и соседних площадей / Е. В. Чибрикова. – Москва: Наука, 1977. – 191 с.
Шепелева Е. Д. Споры из отложений нижнего девона Подольского Приднестровья / Е. Д. Шепелева // Материалы по региональной стратиграфии. - Госгеотехиздат, 1963. – С. 98–101.
Avkhimovitch V. I. Middle and Upper Devonian miospore zonation of Eastern Europe / V. I. Avkhimovitch, E. V. Tchibrikova, T. G. Obukhovskaja, eds. // Bull. Centres Research. Explor. – Prod. Elf Aquitaine. – 1993. – N 17. – Р. 79–147.
Gradstein F. M. A Geologic Time Scale 2004 / F. M. Gradstein, J. G. Ogg, A. G. Smith, eds. – Cambridge : Cambridge University Press, 2004. – 589 p.
Ivanina А. Integrated approach to the studying palynological remnants of the Carboniferous of the Volhynian-Podilian margin of the East-Europian platform / А. Ivanina // Paleontol. zb. – 2014. – N 46. – S. 146–155.
Ivanina A. Famenian palynostratigraphy of the Volyn–Podillya margin of the East–Europian platform / А. Ivanina // Dniprop. Univer. Bulletin. Geology, geography. – 2018. – N 26 (1). – P. 71-78. DOI: 10.15421/111808
Menning M. Global time scale and regional stratigraphic reference scales of Central and West Europe, East Europe, Tethys, South China, and North America as used in the Devonian– Carboniferous–Permian Correlation Chart 2003 (DCP 2003) / M. Menning, A. S. Alekseev, B. I. Chuvashov, V. I. Davydov et al. // Palaeogeography, Palaoeclimatology, Palaeoecology. – N 240. – 2006. – P. 318–372.
Streel M. Spore stratigraphy and correlation with faunas and floras in the type marine Devonian of the Ardenne-Rhenich regions / M. Streel, K. Higgs, S. Loboziak, W. Riegel, P. Steelmans // Review of Palaeobotany and Palynology. – 1987. – N 50. – P. 211–229.
