«ЕФЕКТ ДОМІНО» ТЕХНОГЕННИХ ЗМІН ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА У ФОРМУВАННІ ГЕОЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ЧЕРВОНОГРАДСЬКОГО ГІРНИЧОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ

Анотація

У статті проаналізовано стан гідросфери й навколишнього середовища найбільшого вуглевидобувного комплексу на заході України до початку гірничих робіт, зміни геологічного середовища внаслідок понад півстолітнього видобування кам’яного вугілля, просідання поверхні над видобувними полями, накопичення відходів вуглевидобутку та вуглезбагачення з їхніми екзогенними й пірометаморфічними змінами, а також природно-техногенну трансформацію Червоноградського гірничопромислового району (ЧГПР). На основі експериментального та геофільтраційного моделювання, оцінювання хімічного складу вод у верхньокрейдовому горизонті тріщинуватих мергелів, аналізу надходження фтору в підземні води водозаборів ЧГПР висунуто гіпотезу про «ефект доміно» у формуванні геоекологічного стану ЧГПР. Ініціюючим чинником екологічних проблем є виймання з надр кам’яного вугілля й пустих порід із відпомповуванням шахтних вод. Це й активує утворення пустот у кам’яновугільних відкладах без їхнього закладення, що, у свою чергу, з часом провокує просідання поверхні над виробленим простором з утворенням мульд просідань, заболочень і техногенних озер. Вилучені з надр пусті породи з підвищеним умістом вугілля відсипаються в терикони, а зі збагаченого кам’яного вугілля відділяють некондиційні відходи збагачення та відсипають у породний відвал. Терикони пустих порід, породний відвал збагачувальної фабрики, шламонакопичувачі, відстійники шахтних вод та інші техногенні об’єкти, що забезпечують функціонування вуглевидобувного й вуглезбагачувального комплексу, разом із деформованою поверхнею над виробленим простором змінюють гідрогеологічні та гідрогеохімічні умови підземних вод. Кислі сульфатні води з териконів і відвалу збагачувальної фабрики, які утворюються внаслідок екзогенного окислення піриту, потрапляють у геофільтраційне поле, рухаються від техногенних об’єктів до річок Західний Буг, Рати та Солокії, а також до водозаборів підземних вод у верхньокрейдовому горизонті тріщинуватих мергелів. Кислі сульфатні води активно взаємодіють із тріщинуватими мергелями верхньої крейди, нейтралізуються й зумовлюють екстракцію фтору з карбонатного та глинистого складників водоносної товщі з його концентруванням у підземних водах, що вилучаються водозаборами. Найбільш несприятливі умови притаманні Соснівському водозабору, вода якого в середині 1990-х років спричинила гіпоплазію та флюороз у дітей.