ГОЛОВНІ РЯДИ ЗОНАЛЬНОСТІ ГІДРОТЕРМАЛЬНИХ РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН

Анотація

У статті розглядаються головні ряди зональності гідротермальних родовищ. До таких треба зачислити стійкі ряди зональності рудних елементів, які відображають послідовне чергування максимумів концентрації елементів у певному напрямку, просторову орієнтацію рядів зональності та послідовність розвитку рядів зональності в часі (або її спрямованість). Ряди зональності будують за елементами, мінералами і парагенезисами, за кількісними співвідношеннями головних елементів, елементами-домішками, метасоматитами, фізико-хімічними умовами формування. Окрім того, потрібно ще вивчити елементи симетрії зональності – симетрію жил, розломів, дайок, контактів інтрузивів, літологічно сприятливих зон, осьових ліній (трубок вибуху), визначити вектори (тренди) зміни мінералізації (згідні, січні, проміжні (контактові)) родовища. За орієнтацією вектора (зональність ряду) стосовно елементів симетрії вирізняють родовища із зональністю білатерального виду (розходження та сходження) та із зональністю центрального виду (доцентровою та відцентровою). Послідовність (спрямованість) розвитку рядів зональності в часі і є притаманною тільки поліасцендентній зональності та за змістом є прогресивною і регресивною. Геохімічні ряди зональності дали змогу розділити всі родовища на сім груп і 22 підгрупи, а саме: сидерофільних елементів із двома підгрупами, сидеро-халькофільних із трьома підгрупами, халькофільних із чотирма підгрупами, літо-халькофільних із п’ятьма підгрупами, літофільних із п’ятьма підгрупами, сидеро-літофільних з однією підгрупою та літо-сидеро-халькофільних із двома підгрупами. Як наслідок вирізнені три «резюмуючі» ряди зональності (А, Б, В), що мають спільну зміну рядів зональності. Зональність зруденіння гідротермальних родовищ дає змогу вирізняти, прогнозувати, розробляти та вдосконалювати геолого-генетичну класифікацію родовищ, удосконалювати раціональну систему розвідки родовищ і вирішувати питання ерозійного зрізу.