ТРАВЕРТИНОУТВОРЮЮЧІ КОМПЛЕКСИ ПАРКОВИХ АНСАМБЛІВ ЗАХІДНОГО ПОДІЛЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.30970/vgl.40.06Ключові слова:
жорстководні джерела, пам’ятки природи, геологічна спадщина, охорона природи, екологічний туризмАнотація
Досліджено комплекси травертинових джерел у паркових ансамблях Західного Поділля на прикладі історичного парку при маєтку Орловських (с. Маліївці, Кам’янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.) та парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Кам’янець-Подільський парк» м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області. Встановлено, що травертиноутворюючі комплекси в межах паркових ландшафтів Західного Поділля є унікальними антропогенно-природними утвореннями. Зауважимо, що вони не були передбачені первісними проєктами, а стали результатом переспрямування потоку джерел одним (Маліївці) чи кількома (Кам’янець-Подільський) вузькими струменями. Внаслідок трансформації потоку води сформувалися рідкісні антропогенні морфотипи флювіальної моделі седиментації – травертинові гребені та труби. Провідну роль у формуванні цих об’єктів відіграє синергія фізико-хімічного осадження та життєдіяльності бактеріо- та бріобіоти. Саме ці організми формують складні структурно-текстурні особливості комплексів – мікробіаліти у ложі потоку та пульвіноїдні і плексоїдні бріоліти у жолобах та крилах гребенів. Травертиноутворюючі комплекси демонструють високу швидкість самовідновлення та наростання, але водночас залишаються вкрай вразливими до змін гідродинамічного режиму та надмірного рекреаційного тиску. Подальший розвиток інфраструктури (облаштування помостів та екостежок) дозволить впорядкувати логістику відвідувачів, мінімізувати фізичне пошкодження вразливих ділянок, трансформувати ці локації у повноцінні об’єкти геоспадщини та зберегти естетичну цінність об’єктів без обмеження їхньої рекреаційної функції. Таким чином, травертиноутворюючі комплекси в межах паркових ансамблів Західного Поділля формують антропогенно спричинені, проте рідкісні морфотипи, які заслуговують на увагу як моделі сучасного травертиноутворення та мають історичне, сакральне та природоохороннне значення. Через свою вразливість до зовнішніх впливів они потребують належної охорони та планування заходів збереження. Травертиноутворюючі комплекси додають мальовничості парковим ландшафтам, у яких розташовані, а також є цікавими геоатраційними об’єктами екологічного туризму та сприяють популяризації геологічної спадщини регіону.
Посилання
Борняк У., Рагуліна М., Орлов О. Травертинові гребені заходу України – цінні пам’ятки живої та неживої природи. Вісник Львівського університету. Серія геологічна. 2025. Вип. 39. С. 61–68. DOI https://doi.org/10.30970/vgl.39.05
Дідух Я.П., Чорней, І.І. Буджак В.В. та ін. Рідкісний туфогенний біотоп у басейні Дністра. Український ботанічний журнал. 2018. № 2. 149–159. DOI https://doi.org/10.15407/ukrbotj75.02.149
Галецька О.В. Мандрівка за легендами Кам’янецького каньйону. Путівник. 2017. 40 с.
Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва “Кам’янець-Подільський парк”. URL: https://www.npptovtry.org.ua/p023
Свинко Й.М., Волік О.В. Травертинові скелі Середнього Придністров'я: Посібник-пу-тівник. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. 44 с.
Lyons M. D., Kelly D. L. Monitoring guidelines for the assessment of petrifying springs in Ireland. Irish Wildlife Manuals. 2016. № 94. 73 p.
Megerle, H.E. Calcerous Tufa as Invaluable Geotopes Endangered by (Over-)Tourism: A Case Study in the UNESCO Global Geopark Swabian Alb, Germany. Geosciences. 2021, 11, 198. https://doi.org/10.3390/geosciences11050198
Przezdzieckiy A. Podole, Wolyn, Ukraina. Obrazy miejsc I czasow. Wilno, 1841. T.II. 157 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



