ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ЛЬВІВСЬКОГО ПАЛЕОЗОЙСЬКОГО ПРОГИНУ

Анотація

Стаття розкриває етапи та стан вивчення нафтогазоносності Львівського палеозойського прогину на основі даних геолого-геофізичних досліджень, результатів буріння свердловин різного призначення, випробування пластів. Проаналізовано головні періоди геолого-геофізичної вивченості цього регіону від 60-х до 90-х років ХХ століття. Систематизовано результати інтерпретації геолого-геофізичних робіт провідних виробничих і наукових установ, продемонстровано їхній вклад в освоєння регіону. Висвітлено перехід від регіональних досліджень до детального сейсморозвідування, що стало основою для побудови структурних карт регіону по основних відбиваючих горизонтах у фундаменті та осадовій товщі. Проаналізовані результати буріння параметричних, пошукових та структурних свердловин, що вказують на виявлені прямі ознаки нафтогазоносності у різних стратиграфічних комплексах. Значну увагу у статті приділено еволюції наукових поглядів на перспективи нафтогазоносності у цьому регіоні. До середини 1960-х років основні перспективи нафтогазоносності пов’язували з девонською системою. Згодом перспективними почали вважати силурійські та кембрійські відклади. Відкриття Велико-Мостівського та Локачинського родовища підтвердило промислове значення девонського комплексу. Компанії, що отримали ліцензії на видобуток у межах цього регіону, спрямовували свої дослідження на вивчення газоносності девонських відкладів та виділення у них продуктивних горизонтів. Систематизація результатів багаторічних досліджень, відображених у численних наукових працях та галузевих звітах, вказує на можливі перспективні об’єкти у межах Львівського палеозойського прогину. За результатами комплексної інтерпретації геолого-геофізичних досліджень, даних про буріння свердловин та випробування пластів, продуктивними структурами можуть бути (Семеринська, Володимирівська, Вічинська, Войницька, Городинська, Павлівська та ін.). Окреслено напрями буріння пошукових, параметричних та структурних свердловин у межах структур північної частини Львівського палеозойського прогину, як однієї з перспективних ділянок для збільшення ресурсної бази вуглеводнів у межах Західного нафтогазоносного регіону. Негативні результати під час проведення пошукових та розвідувальних робіт попередніх років зумовлені комплексом чинників. Низька якість та фрагментарність сейсмічних даних, нерівномірне покриття регіону бурінням привели до некоректної інтерпретації геологічної будови, неточностей у визначенні оптимальних точок для закладання свердловин як у межах Локачинського валу, так і на прилеглих структурах. Застосування 3D сейсміки у комплексі із геологічними даними у межах північної частини Львівського палеозойського прогину може суттєво посприяти у мінімізації неточностей у геологічних моделях та виділенню покладів, що сприятиме успішному освоєнні надр, отримані комерційного прибутку нафтогазовидобувним компаніям, а, головне, забезпечення потреб у вуглеводнях.