ЗАСТІНОЧЕНСЬКЕ ТА БУДАНІВСЬКЕ РОДОВИЩА ПІСКОВИКУ – ПОТЕНЦІЙНІ ГЕОТУРИСТИЧНІ ОБ’ЄКТИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
DOI:
https://doi.org/10.30970/vgl.35.09Ключові слова:
геотуризм, пісковики, родовище, кар’єр, девон, неоген.Анотація
ivan.knysh@gmail.com; nadiya.kremin@lnu.edu.ua Наведено інформацію щодо діючих кар’єрів з видобутку пісковиків як перспективних геотуристичних локацій у межах Тернопільської області. Досліджувана територія відома давніми промислами щодо видобутку природного каменю із теребовлянських пісковиків. Об’єкт дослідження розташований у межах Східно-Європейської платформи на території Застіноченського і Буданівського родовищ. У геологічній будові Застіноченського родовища беруть участь відклади неогенового і девонського віку. Корисна копалина – пісковики девонського віку середньою потужністю 12 м, розбиті горизонтальними і вертикальними тріщинами на брили. Пісковики червоно-бурі, бурувато-червоні, сірувато-червоні, червонувато-сірі, бурувато-сірі, рожево-сірі, зеленувато-сірі і світло-сірі. Буданівське родовище складене породами четвертинного, неогенового, крейдового і девонського віку. Корисною копалиною тут є пісковики іванівської світи девону, товща пісковиків складається з двох горизонтів. Середня потужність пісковиків І горизонту (червоних, товстоплитчастих) 14,4 м, у товщі пісковиків трапляються прошарки аргілітів і алевролітів. Пісковики ІІ горизонту більш тонко плитчасті, характеризуються потужністю від 2,6 до 4,3 м. З глибиною пісковики мають рожеве і рожево-червоне забарвлення. Як сірі, так і рожеві відміни пісковиків дрібнозернисті, кварцові, польовошпатово-кварцові, слюдисті. Цемент залізисто-глиняний, глиняна частина його серицито-кремнієва. Видобування пісковиків на обидвох родовищах ведеться вручну. Теребовлянський пісковик є екологічно безпечним, тому його використовують для будівництва фасадів як природний теплоізолятор. Пісковик морозо- і кислотостійкий. Його використовують як в сучасному архітектурному дизайні, так і в реставрації історичних пам’яток у Європі. Серед споруд, збудованих із теребовлянського пісковику – дев’ятиарковий залізничний міст-віадук поблизу с. Плебанівка, Теребовлянський і Буданівський замки, Підгорянський монастир св. Василія Великого та ін. Геологічний та геотуристичний огляд Застіноченського та Буданівського кар’єрів видобутку пісковику у Тернопільській області дає підстави розглядати ці локації як потенційні геотуристичні об’єкти.
Посилання
Ващенко В. О. Геологічне довивчення масштабу 1:200 000 аркушу М-35-ХXVI (Чортків). (Звіт з геологічного довивчення площі масштабу 1:200000 за 2003– 2012 рр. – заключний). – Львів, ДП ‟Західукргеологія”, 2020. – 316 с.
ДСТУ Б EN 1467:2007. Камінь природний. Блоки необроблені. Вимоги – Міністерство регіонального розвитку та будівництва України. – Київ, 2008 – 24 с.
ДСТУ Б В.2.7-241:2010. Будівельні матеріали. Камінь бутовий. Технічні умови – ЛьвівбудмНДІпроект. – 17 c.
ДСТУ Б В.2.7-246:2010. Будівельні матеріали. Камені бортові і стінові з гірських порід. Технічні умови – Мінрегіонбуд України. – 2011. – 32 с.
Застіноче [Текст] / Г. Дика, Г. Івахів, Б. Мельничук, М. Ониськів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. – Тернопіль, 2014. – С. 266–267.
Мінеральні ресурси України : щорічник. Державне науково-виробниче підприємство ‟Державний інформаційний геологічний фонд України”. – Київ, 2021. – 270 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://geoinf.kiev.ua/wp/wp-content/uploads/2021/11/m_r_2021.pdf
Пилипчук Р. Повторна геолого-економічна оцінка Буданівського родовища пісковиків у Теребовлянському районі Тернопільської області (станом на 01.01.18). – Львів, 2018. – 258 с.
Пилипчук Р. В. Повторна геолого-економічна оцінка Застіноченського родовища пісковиків у Теребовлянському районі Тернопільської області (станом на 01.06.17). – Львів, 2018. – 245 с.
Природні умови та ресурси Тернопільщини [Текст] : [моногр. узаг.] / [наук. ред.: М. Я. Сивий, Л. П. Царик]. – Тернопіль : Тернограф, 2011. – 511 с.
