ФРАКЦІЙНА СТРУКТУРА І МІНЕРАЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГРУБОУЛАМКОВИХ ВІДКЛАДІВ – МОЖЛИВИХ КОЛЕКТОРІВ АЛМАЗУ В ПІВНІЧНО-ЗАХІДНІЙ ЧАСТИНІ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА. Ч. 3. ПІВДЕННО-ЗАХІДНА (ОВРУЦЬКА) ТА МІЖРІЧИНСЬКА ДІЛЯНКИ

Автор(и)

  • Євгенія Сливко

Ключові слова:

алмаз, типоморфізм мінералів, парагенетичні та гравітаційні мінерали-супутники, розсипище, теригенні породи, північно-західна частина Українського щита.

Анотація

Геологи Житомирської ГРЕ виокремили Південно-Західну ділянку в південно-західній частині Овруцької структури для розшуків алмазоносних розсипів. Підставою для цього стала наявність тут різновікових грубоуламкових порід – конгломератів, гравелітів і гра-велітистих пісковиків верхньозбраньківської підсвіти палеопротерозою та четвертинних гальково-піщаних відкладів, які повсюдно перекривають докембрійські породи. Досліджено звичайні та великооб’ємні проби, відібрані в численних свердловинах і шурфах. Виконаний літолого-мінералогічний аналіз грубоуламкових відкладів засвідчив, що вихід їхніх важких фракцій та вміст у них стійких теригенних мінералів дуже різний. Серед парагенетичних і гравітаційних супутників алмазу в них виявлено піроп, ставроліт і поодинокі зерна пікроільменіту. Зерна ставроліту порівняно великі (2–4 мм), проте їх не-багато, і вони добре обкатані, що свідчить про тривалий шлях їхнього перенесення в до-сліджувані відклади, а, можливо, і неодноразове перевідкладення з давніших грубоулам-кових порід. Дрібний розмір і характер поверхні вивчених зерен піропу свідчать про їхнє тривале перебування далеко від корінного джерела, а низький вміст у досліджених відкла-дах – про можливе надходження з давніших проміжних колекторів. Отже, розшукове зна-чення зазначених мінералів-супутників низьке. У межиріччі Ужу й Жерева геологи Житомирської ГРЕ виокремили Міжрічинську ділянку для виявлення алмазних розсипищ кайнозойського віку. Підставою для цього стали важливі знахідки мінералів під час виконання в середині 1970-х років робіт зі складання геологічної карти північної частини Коростенського плутону (масштаб 1:50 000): у грубо-зернистих середньочетвертинних відкладах, які виповнюють палеодолину р. Уж, тоді відшукали 49 зерен алмазу розміром 0,05–0,75 мм та його парагенетичні супутники – піроп, хромшпінелід, пікроільменіт, баделеїт. Досліджувані відклади розкрито свердловинами по п’яти розшукових профілях, які за-кладено навхрест простягання палеодолини р. Уж. З них відібрано 12 дрібнооб’ємних проб. Відклади представлені утвореннями двох фацій – руслової (крупнозернисті алю-віальні піски з різним умістом гравійно-галькового матеріалу) та заплавної (більш дрібно-зернисті). Крім того, чотирма шурфами розкрито піщані відклади (середньозернисті піски з домішкою гравію у верхах розрізу і більш грубозернисті піски – у низах); з них відбирали великооб’ємні проби. Визначено, що розподіл важкої фракції у досліджуваних відкладах і наявних у ній кластогенних мінералів залежить від фракційної структури порід, їхньої фаціальної належності та площі розвитку. Виявлені в різнофаціальних відкладах Міжрічинської ділянки парагенетичні супутники алмазу (піроп, хромшпінеліди, ільменіт) за своїми типоморфними особливостями не відповідають асоціації алмазоносної фації. До того ж, низький вміст великих зерен цих мінералів, як і значний ступінь їхнього обкатування, не дають змоги використовувати ці мінерали з розшуковою метою навіть як гравітаційні супутники алмазу.
Виконані детальні літолого-мінералогічні дослідження підтвердили отриманий під час геолого-розшукових робіт висновок про безперспективність усіх вивчених ділянок на виявлення в них розсипищ алмазу та його корінних джерел.

Посилання

Афанасьев В. П. Типизация шлихо-минералогических поисковых обстановок Якутской алмазоносной провинции / В. П. Афанасьев // Советская геология. – 1989. – № 1. – С. 24–33.

Елисеев В. И. О происхождении некоторых докембрийских золото-урановых месторождений / В. И. Елисеев // Литология и полезные ископаемые. – 1983. – № 4. – С. 69–83.

Сливко Е. М. Геология и условия формирования докембрийских конгломератов Белокоровичско-Овручской системы депрессий (северо-западная часть Украинского щита) / Е. М. Сливко, И. С. Паранько, Б. И. Малюк // Литология и полезные ис-копаемые. – 1991. – № 3. – С. 132–141.

Slyvko Ye. Fractional structure and mineralogical features of psephytic deposits – potential reservoirs of diamond in the north-western part of the Ukrainian shield. Part 1. Prypiatska area / Ye. Slyvko, N. Razumieieva // Мінерал. зб. – 2017. – № 67, вип. 1. – С. 66–73.

Slyvko Ye. Fractional structure and mineralogical features of psephytic deposits – potential reservoirs of diamond in the north-western part of the Ukrainian shield. Part 2. Usivska area / Ye. Slyvko, N. Razumeieva, O. Bura // Мінерал. зб. – 2017. – № 67, вип. 2. – С. 38–47.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-18

Як цитувати

Сливко, Є. (2024). ФРАКЦІЙНА СТРУКТУРА І МІНЕРАЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГРУБОУЛАМКОВИХ ВІДКЛАДІВ – МОЖЛИВИХ КОЛЕКТОРІВ АЛМАЗУ В ПІВНІЧНО-ЗАХІДНІЙ ЧАСТИНІ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА. Ч. 3. ПІВДЕННО-ЗАХІДНА (ОВРУЦЬКА) ТА МІЖРІЧИНСЬКА ДІЛЯНКИ. Мінералогічний збірник, (69), 46–58. вилучено із https://journals.lnu.lviv.ua/index.php/mineralogy/article/view/193