Публікаційна етика

Редакційно-видавнича етика збірника базується на:

Етичний кодекс ученого України;
- рекомендаціях Комітету з етики публікацій — Committee on Publication Ethics (COPE);
- загальнолюдських моральних нормах, які є спільними для різних соціальних груп, у їх застосуванні в науково-редакційному процесі з метою дотримання етичних норм при врегулюванні відносин між основними учасниками цього процесу – Авторами, Редакційною колегією, Редакторами, Рецензентами.

Етичні зобов’язання редакторів збірника

Редактор повинен без упередження розглядати всі рукописи, представлені до публікації, оцінюючи кожен належним чином, незважаючи на расову, релігійну, національну приналежність, а також положення або місце роботи автора (авторів).

Не допускається до публікації інформація, якщо є достатньо підстав вважати, що вона є плагіатом.

Усі надані для публікації матеріали проходять ретельний відбір і рецензуються. Редколегія залишає за собою право відхилити статтю або повернути її на доопрацювання. Автор зобов’язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.
Відхилені статті повторно не рецензуються.

Редактор і члени редакції не повинні представляти іншим особам жодну інформацію, пов’язану з вмістом рукопису, що знаходиться на розгляді, окрім осіб, які беруть участь у професійній оцінці цього рукопису. Після позитивного рішення редактора стаття публікується у збірнику та розміщується на відповідних електронних ресурсах.

При наявності будь-яких конфліктів інтересів (фінансових, академічних, особистих) всі учасники процесу рецензування повинні повідомити про це редколегії. Всі спірні питання розглядаються на засіданні редколегії.

Етичні зобов’язання авторів

Автори повинні гарантувати, що вони написали абсолютно оригінальні статті, і якщо автори використовували роботу або слова інших, то це було належним чином оформлено у вигляді посилань або цитат у лапках.

Редакція проводить перевірку статей на плагіат.

Подання ідентичної статті більш ніж в один журнал розцінюється як неетична поведінка і є неприйнятною.

Стаття має бути структурованою, містити достатньо посилань і оформленою згідно вимог.
Недобросовісні або завідомо неточні ствердження у статті представляють собою неетичну поведінку і є неприйнятними.

Автор, який здійснює листування із редакцією, має гарантувати, що всі співавтори ознайомилися та затвердили кінцеву версію статті, а також погодилися на її публікацію.
Автори в разі незгоди з вказівками рецензента, подають в редакцію свою вичерпну відповідь рецензенту.

Авторам надається можливість відповісти на критику статей.

Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації. 

Автор не має права передруковувати статтю в інших виданнях без згоди редакції журналу.

Якщо хтось запозичує матеріали зі статті – повинен зробити посилання на статтю автора

Етичні зобов’язання рецензентів

Для забезпечення об’єктивності оцінювання рукописів редакція дотримується подвійного «сліпого» рецензування.

Рецензент повинен об’єктивно оцінити якість рукопису, представлену експериментальну і теоретичну роботу, її інтерпретацію і виклад. Рецензент повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.

Рецензент повинен поводитися з рукописом, присланим на рецензію, як з конфіденційним документом. Він не повинен показувати рукопис іншим особам або обговорювати її з іншими колегами за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.

Рецензенти повинні адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб редактори і автори могли зрозуміти, на чому засновані їх зауваження. Будь-яке твердження про те, що спостереження, висновок або аргумент був вже раніше опублікований, повинне супроводжуватися відповідним посиланням.

Рецензент повинен звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого журналу.

Рецензент повинен своєчасно надати відгук.