ОСОБЛИВОСТІ РЕЧОВИННОГО СКЛАДУ І ТЕРМОДИНАМІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЕНДЕРБІТІВ ГАЙВОРОНСЬКОГО КОМПЛЕКСУ (ПІВДЕННИЙ ЗАХІД УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА)
DOI:
https://doi.org/10.30970/min.72.06Ключові слова:
ендербіти, мінералогія, петрографія, мінералогічні геотермометри, докембрій, Український щитАнотація
Досліджено мінералого-петрографічні особливості ендербітів гайворонського комплексу в південно-західній частині Українського щита (долина р. Південний Буг від м. Гайворон до смт Завалля). Комплекс досліджень охоплював польові геологічні спостереження на відслоненнях і в кар’єрах та лабораторні петрографічні, мінералогічні й петро-геохімічні дослідження. Ендербіти – масивні середньо-крупнозернисті породи грано- або гетеробластової структури. Вони містять такі мінерали, як кварц, плагіоклази (альбіт–олігоклаз, андезин– бітовніт), калішпат (мікроклін), ромбічний (феросиліт) і моноклінні (діопсид, авгіт) піроксени, гранати, біотит, апатит, монацит, ільменіт, пірит, гематит, карбонати (кальцит, доломіт). Виділено дві генерації плагіоклазу і кварцу. За гранат-біотитовим, гранат-ортопіроксеновим і двопольовошпатовим геотермометрами за даними різних авторів з використанням теоретичних розрахунків і графічного методу обчислено температуру мінералоутворення. На підставі виконаних досліджень і літературних даних визначено термодинамічні умови формування ендербітів протягом трьох стадій.
Посилання
Giller, Ya. L. (1966). Tables of interplanar distances. Moscow: Nedra. (in russian)
Larent’eva, I. V., & Perchuk, L. L. (1981). Phase correspondence in the biotite–garnet system. Experimental data. Reports of the Academy of Sciences of the USSR, 260 (3), 731–734. (in russian)
Lesnaia, I. M. (1988). Geochronology of charnockites of Pobuzhie. Kiev: Naukova dumka. (in russian)
Nalivkina, E. B. (1977). Ophiolite associations of the Early Precambrian of Ukraine. Moscow: Nedra. (in russian)
Perchuk, L. L. (1967). Biotite-garnet geothermometer. Reports of the Academy of Sciences of the USSR, 177 (2), 111–114. (in russian)
Semenenko, N. P. (1995). Granulites and charnockites of the Ukrainian Shield. Kiev: Naukova dumka. (in russian)
Usenko, I. S. (1958). Basic and ultrabasic rocks of the Southern Bug basin. Kiеv: Publishing House of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR. (in russian)
Usenko, I. S. (Ed.). (1985). Granulitic facies of the Ukrainian Shield. Kiev: Naukova dumka. (in russian)
Shcherbak, N. P. (Ed.). (1984). Granitoid formations of the Ukrainian Shield. Kiev: Naukova dumka. (in russian)
Shcherbak, N. P., Artemenko, G. V., Lesnaia, G. V., & Ponomarenko, A. N. (2005). Geochronology of the Early Precambrian of the Ukrainian Shield. Archean. Kiev: Naukova dumka. (in russian)
Shcherbakov, I. B. (2005). Petrology of the Ukrainian Shield. Lvov: ZUKC. (in russian)
Bhattacharya, A., Mohanty, L., Maji, A., Sen, S. K., & Raith, M. (1992). Non-ideal mixing in the phlogopite–annite boundary: constraint from experimental data on Fe–Mg partitioning and reformulation of the biotite–garnet geothermometer. Contrib. Mineral. Petrol., 111, 87–93.
Ferry, J. M., & Spear, F. S. (1978). Experimental calibration of the partitioning of Fe and Mg between biotite and garnet. Contrib. Mineral. Petrol., 66, 113–117.
Furhman, M. L., & Lindsley, D. H. (1988). Ternary feldspar modeling and thermometry. Amer. Mineral., 73, 201–216.
Goldman, D. S. Y., & Albee, A. L. (1977). Correlation of Mg/Fe partitioning between garnet and biotite with 18O/16O partitioning between quartz and magnetite. Amer. J. Sci. 277, 750–767.
Green, N. L., & Usdansky, S. I. (1986). Ternary feldspar mixing relations and thermobarometry. Amer. Mineral., 71, 1100-8.
Harley, S. (1988). Granulite P-T paths: Constraints and implications for granulite genesis. Terra Cognita, 8, 267–268.
Holdaway, M. J. & Lee, S. M. (1977). Fe-Mg cordierite stability in high-grade pelitic rocks based experimental, theoretical, and natural observations. Contrib. Mineral. Petrol., 63, 175–198.
Lee, H. Y., & Ganguly, J. (1988). Equilibrium compositions of coexisting garnet and orthopyroxene: Reversed experimental determinations in the system FeO–MgO–Al2O3–SiO2, and applications. J. Petrol., 29 (1), 93–113. doi:10.1093/petrology/29.1.93
Perchuk L., Gerya, T., & Nozhkin, A. (1989). Petrology and retrograde P-T path in granulites of the Kanskaya formation, Yenisey range, Eastern Siberia. J. Metamorphic Geol., 7 (6), 599–617. https://doi.org/10.1111/j.1525-1314.1989.tb00621.x
Perchuk, L. L. (1991). Derivation of a thermodynamically consistent set of geothermometers and barometers for metamorphic and magmatic rocks. In L. L. Perchuk (Ed.). Progress in metamorphic and magmatic petrology. Cambridge University Press, 93–111.
Perchuk, L. L., & Larent’eva, I. V. (1983). Experimental investigation of exchange equilibria in the system cordierite–garnet–biotite. In S. K. Saxena (Ed.). Kinetics and equilibrium in mineral reactions (Advances in physical geochemistry series, 3). New York: Springer, 199–239.
Powell, R. & Powell, M. (1977). Geothermometry and oxygen barometry using coexisting iron-titanium oxides: a reappraisal. Mineral. Mag., 41 (318), 257–263.
Stormer, J. C., Jr. (1975). A practical two-feldspar geothermometer. Amer. Mineral., 60, 667–674.
Stormer, J. C., Jr., & Whitney, J. A. (1985). Two feldspar and iron-titanium oxide equilibria in silicic magmas and the depth of origin of large volume ash-flow tuffs. Amer. Mineral., 70, 52–64.
Thompson, A. B., (1976). Mineral reactions in pelitic rocks: II. Calculation of some P–T–X (Fe-Mg) phase relations. Am. J. Sci., 276, 425–454.
