МІНЕРАЛЬНИЙ СКЛАД, ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ І ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ ВІДВАЛУ ФОСФОГІПСУ НОВОРОЗДІЛЬСЬКОГО ЗАВОДУ СКЛАДНИХ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ (ЛЬВІВСЬКА ОБЛ.)
DOI:
https://doi.org/10.30970/min.72.07Ключові слова:
фосфогіпс, техногенне мінералоутворення, апатит, кислі інфільтрати, забруднення, охорона довкілля, ДністерАнотація
Фосфогіпс Новороздільського заводу складних мінеральних добрив – типове техногенне мінеральне новоутворення, побічний продукт виробництва мінеральних добрив, який утворюється в процесі отримання фосфорної кислоти внаслідок хімічної взаємодії фосфоровмісних руд (апатитового чи фосфоритового концентрату) з сірчаною кислотою. У мінеральному складі фосфогіпсу домінують сульфати кальцію з різним вмістом кристалізаційної води – гіпс (85–95 %) і басаніт (5–10 %), до 2–3 % становить нерозчинений апатит, також є слідові кількості мінералів, які первинно були в апатитовому концентраті. Відвал фосфогіпсу є джерелом формування кислих інфільтратів, які в процесі стікання в рудничний канал суттєво погіршують якість води в ньому. Води висомінералізовані, з підвищеним вмістом сульфатів, фосфатів і фтору. Інфільтрація атмосферних опадів з відвалу фосфогіпсу в дренажну траншею й оз. Центральне (Кисле), а звідти – у рудничний канал призводить до зниження якості води й у разі несприятливих метеорологічних умов може бути причиною забруднення транскордонної річки Дністер. Для запобігання потенційному забрудненню рекомендовано облаштувати каскад фільтрувальних дамб із місцевих карбонатних матеріалів.
Посилання
Бахішев, Г. Н. (2006). Фосфогіпс як екологічний чинник створення соціальних проблем. Безпека життєдіяльності, 2, 30–32.
Гайдін, А. М., Дяків, В. О., Зозуля, І. І. (2017). Відходи Роздільского ДГХП “Сірка”: вплив на стан довкілля та оцінка потенціалу як перспективних техногенних родовищ. У кн. Матеріали Четвертої міжнар. наук.-практ. конф. “Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування”, т. 2. Київ: ДКЗ, 170–177.
ДСТУ Б В.2.7-1-93. Фосфогіпс рядовий. Технічні умови. (1993).
ДСТУ Б В.2.7-2-93. Фосфогіпс кондиційний для виробництва гіпсового в’яжучого та штучного гіпсового каменя. Технічні умови. (1993).
ДСТУ Б В.2.7-3-93. Камінь гіпсовий штучний із фосфогіпсу. Технічні умови. (1993).
Жантасов, К. Т., Зият, А. Ж., Лавров, Б. А., Жантасов, М. К. (2021). Минералогический и химический состав фосфогипса – отхода производства экстракционной фосфорной кислоты. Scientific Heritage, 78, 24–29.
Жарких, М. І. (ред.). (1998). Дослідження Дністра : 10 років громадської екологічної експедиції “Дністер”. Київ: Політична думка.
Iвасик, Я. (1997). Технології попередження забруднення довкілля. Львів.
Кутепов, В. М., Цюрупа, П. В. (1969). Инженерно-геологическая карта Роздольского месторождения. В кн. Геология месторождений серы. Москва: Недра, 158–167.
Стахів, Т. М. (1997). Карта розміщення джерел забруднення поверхневих і підземних вод Львівської області. Масштаб 1:200 000. Львів.
