РУДОНОСНІСТЬ НОВОВИСУНЬСЬКОЇ ДІЛЯНКИ

Анотація

Подано відомості про геологічну будову та рудоносність Нововисуньської ділянки, яка розташована в межах західної частини Західно-Інгулецької міжблокової зони поблизу села Нова Висунь Баштанського району Миколаївської області. Нововисуньська ділянка приурочена до однойменного масиву порід кристалічного фундаменту. Рудоносність ділянки представлена покладами ільменіту, апатиту, циркону і вермикуліту в різних петротипах порід кристалічного фундаменту, їх корах вивітрювання і глинистих відкладах нижнього-верхнього пліоцену морського генезису. На підставі даних виробничих геологічних звітів створено цільову базу даних (координати, опис і результати опробування свердловин на ільменіт, апатит, циркон), на основі якої були здійснені картографічні побудови. Досліджено структурні (рельєф підошви й поверхні, товщину) та речовинні (латеральний і вертикальний розподіл вмістів ільменіту, апатиту, циркону) параметри рудоносних порід кристалічного фундаменту, кори вивітрювання та червоно-бурих глин нижнього-верхнього пліоцену. З’ясовано напрям і силу кореляційних зв’язків між мінералами та структурними параметрами рудовмісних порід. Досліджено розподіл вмісту ільменіту, апатиту й циркону у вертикальному перетині свердловин, що розкрили кору вивітрювання кристалічних порід різних петротипів (горнблендитів, габро-мон- цонітів, піроксенітів, порфірових гранітів), і встановлено напрям і силу кореляційних зв’язків вмісту цих мінералів. Встановлено, що кореляційні зв’язки між структурними параметрами в породах кристалічного фундаменту, кори вивітрювання й червоно-бурих глин неогену прямі і здебільшого сильні, натомість між мінералами в досліджених породах наявні кореляційні зв’язки різного напряму та сили. За результатами досліджень, з’ясовано, що головними мінералами, які становлять практичний інтерес, є ільменіт та апатит в монтморилоніт-гідрослюдистій зоні кори звітрювання кристалічних порід фундаменту основного й ультраосновного складу. Результати досліджень указують, що Нововисуньська ділянка після дорозвідки може представляти інтерес як об’єкт другої черги експлуатації. Отримані результати можуть слугувати основою для оцінки рудоносного потенціалу подібних геологічних об’єктів з акцентом на рудоносність монтморилоніт-гідрослюдистої зони кори звітрювання.