ГЕОЛОГО-ГЕНЕТИЧНІ ТИПИ, МІНЕРАЛОГО-ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ФІЗИКО-ХІМІЧНІ УМОВИ УТВОРЕННЯ ГІДРОТЕРМАЛЬНИХ І РОЗСИПНИХ РОДОВИЩ ЗОЛОТА
DOI:
https://doi.org/10.30970/min.75.01Ключові слова:
золото, родовище, генезис, геолого-генетичний тип зруденіння, мінералогія, геохімія, термобарогеохімія, гідротермальні процеси, розсипищеАнотація
Проаналізовано найважливіші питання з геології, мінералогії та геохімії золота, з якими зазвичай стикаються фахівці під час розшуків, розвідки й підрахунку запасів на різноманітних корінних і розсипних родовищах. Наведено загальні відомості з хімії золота, новітні дані з його геохімії та форми перенесення за гідротермальних умов. Схарактеризовано специфіку головних геохімічних асоціацій золота і його мінеральні парагенезиси в рудах. Описано мінералогію золота (інтерметалеві сполуки, телуриди й селеніди золота тощо) і геолого-геохімічні типи власне золотого й золотоносного зруденіння. Виконано порівняння геолого-структурних і термобарогеохімічних умов локалізації золоторудних родовищ різноглибинних зон. До метаморфогенно-гідротермального класу родовищ золота належать родовища великих глибин, які були сформовані в найбільш високобарних (> 300‒200 МПа) та найбільш термостатованих фізико-хімічних умовах (ΔТ/100 м – від 5‒6 до 10 °С), часовий градієнт ΔТ/ΔР становить 2,5–1,0 °С на 1 МПа. Магматогенно-гідротермальні родовища утворилися на середніх глибинах у переважно середньобаричних умовах (ΔТ/100 м ‒ від 200‒100 до 40‒30 МПа наприкінці формування) та помірно-термостатованому режимі (ΔТ = 15‒20 °С) з градієнтом ΔТ/ΔР = 2,0‒8,8 °С на 1 МПа. Фізико-хімічна система утворення вулканогенно-гідротермальних малоглибинних родовищ була низькоглибинною (4,1‒20,0 МПа) нетермостатованою (ΔТ/100 м – від 25‒30 до 50 °С) із часовим градієнтом ΔТ/ΔР 8‒12 °С на 1 МПа, через що вертикальний розмах золото-срібного зруденіння є найменшим. Важливими для розгляду є екзогенні типи золотого зруденіння, які охоплюють тріаду чинників їхнього формування ‒ первинні джерела, кліматичні й геоморфологічні умови. На особливу увагу заслуговують метаморфізовані розсипища, серед яких виділяється «геологічний монстр» ‒ Вітватерсранд. Описано геологічну будову, речовинний склад конгломератів із золотом та уранінітом і наведено дискусійні погляди на генезис родовища.
Посилання
Бобров О. Б. Корисні копалини України. Ч. 1. Золоторудні родовища Українського щита. Львів : ВЦ ЛДУ, 1997. 58 с.
Бобров О. Б., Гурський Д. С., Сіворонов А. О. та ін. Геолого-генетична типізація золоторудних родовищ України. Київ : УкрДГРІ, 2004. 368 с.
Золото в надрах України. Вісник Львівського університету Серія геологічна. 1992. Вип. 11. 160 с.
Кульчицька Г., Черниш Д., Сєтая Л. Українська номенклатура мінералів. Київ : ВД «Академперіодика», 2022. 547 с. https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.463.547.
Ляхов Ю., Павлунь М. Термобарогеохімічне обґрунтування рудно-формаційної належності ендогенних золоторудних родовищ України: теоретичні та методологічні аспекти. Мінералогічний збірник. 2002. № 52. Вип. 1. С. 68‒73.
Ляхов Ю., Павлунь М., Ціхонь С. Термостатованiсть палеогiдросистем як основа генетичної типiзацiї золоторудних родовищ України (за даними дослідження флюїдних включень). Мінералогічний збірник. 2000. № 50. Вип. 2. С. 38‒43.
Ляхов Ю. В., Павлунь М. М., Шваєвський О. В. Методичні рекомендації до вивчення курсу «Геолого-генетичні типи золоторудних полів». Львів : Видав. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2011. 37 с.
Ляхов Ю. В., Павлунь М. М., Ціхонь С. І. Геологія корисних копалин. Ч. 1. Рудогенез. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2012. 285 с.
Ляхов Ю. В., Павлунь М. М., Пахнющий Ю. В., Луньов Г. О. Критерії прогнозної оцінки золотоносних територій (теоретичні та методологічні засади). Ч. 1. Вісник Львівського університету. Серія геологічна. 2003. Вип. 17. С. 33–42.
Ляхов Ю. В., Павлунь М. М., Пахнющий Ю. В., Луньов Г. О. Критерії прогнозної оцінки золотоносних територій (теоретичні та методологічні засади). Ч. 2. Вісник Львівського університету. Серія геологічна. 2004. Вип. 18. С. 3–16.
Павлунь М. Термобарогеохімічні аспекти геолого-генетичної і рудно-формаційної типізації золотого зруденіння Бельтау-Курамінського вулканоплутонічного поясу у Східному Узбекистані. Мінералогічний збірник. 2002. № 52. Вип. 2. С. 78‒86.
Павлунь М. Генетичні особливості золоторудних родовищ. Мінералогія України: сучасний стан і перспективи : матеріали ХХІІ наук. читань імені акад. Євгена Лазаренка. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2022. С. 63‒77.
Павлунь М. Про необхідність доповнення схеми генетичної класифікації родовищ корисних копалин класом метаморфогенно-гідротермальних родовищ гідротермальної групи. Вісник Львівського університету. Серія геологічна. 2023. Вип. 37. С. 3‒11. https://doi.org/10.30970/vgl.37.01.
Павлунь М. Метаморфогенно-гідротермальне зруденіння Українського щита: геолого-структурне положення, фізико-хімічні умови формування і термобарогеохімічна зональність. Зб. статей за матеріалами XXXV наук. сесії НТШ. Комісія фізики Землі. Геологічна комісія. Львів, 2024. С. 73‒78.
Павлунь М., Гайовський О., Сливко Л., Петрівський П. Фізико-хімічні й мінералого-геохімічні особливості та промислові кондиції золота. Стан, проблеми і перспективи розвитку мінералогічної науки та освіти в Україні : матеріали ХХІІІ наук. читань імені акад. Євгена Лазаренка. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2024. С. 126‒129. URL: https://geology.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2024/09/Materialy-CHytan.pdf.
Павлунь М. М. Геолого-економічні аспекти формування та функціонування мінерально-сировинної бази золота. Зб. наук. праць УкрДГРІ. Київ, 2001. С. 60–65.
Павлунь М. М. Про метаморфогенно-гідротермальну природу родовищ золоторудних формацій Українського щита. Мінералогічний журнал. 2015. Т. 37. № 3. С. 98‒111. URL: http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0000536069.
Antrobus E.S.A. Application of sedimentology to the Witwatersrand Sequence. The Mineral Resources of the Republic of South Africa. 1976. Vol. 7. P. 69‒73.
Buddington A. F. High-temperature mineral associations at shallow to moderate depth. Econ. Geol. 1935. Vol. 30. P. 205‒222.
Desmarais M., Pirade F., Jingsi Z., Rene E.R. Biohydrometallurgical processes for the recovery of precious and base metals from waste electrical and electronic equipment: Current trends and perspectives. Bioresource Technology Reports. 2020. Vol. 11 (2‒3). Article 100526. https://doi.org/10.1016/j.biteb.2020.100526.
Frimmel H.E., Le Roex A.P., Knight J., Minter W.E.L. A case study of the postdepositional alteration of the Witwatersrand Basal Reef Gold Placer. Econ. Geol. 1993. Vol. 88. No 2. P. 249‒265. https://doi.org/10.2113/gsecongeo.88.2.249.
Graton L.C. The depth zones of ore deposition. Econ. Geol. 1933. Vol. 28. P. 513‒555.
Hiemstra S.A. Mineralogy of the Reefs. The Mineral Resources of the Republic of South Africa. 1976. Vol. 7. P. 65‒69.
Lindgren W. Mineral Deposits (4th ed.). New York‒London : McGraw-Hill Book Company, 1933. 930 p.
Minter W.E.L. Irrefutable detrital origin of Witwatersrand gold and evidence of eolian signatures. Econ. Geol. 1999. Vol. 94. No 5. P. 665‒670. https://doi.org/10.2113/gsecongeo.94.5.665.
Minter W.E.L., Goedhart M., Knight J., Frimmel H.E. Morphology of Witwatersrand gold grains from the Basal Reef: Evidence for their detrital origin. Econ. Geol. 1993. Vol. 88. P. 237‒248. https://doi.org/10.2113/gsecongeo.88.2.237.
Niggli P. Ore Deposits of Magmatic Origin. London : Thomas Murby and Co., 1929. 93 p.
Schneiderhöhn H. Lehrbuch der Erzlagerstättenkunde. Jena : Verlag Von Gustav Fischer, 1941. 858 S.
Не в грошах щастя: історії про найбільші у світі золоті самородки. Укр. журнал «Фокус». URL: https://focus.ua/uk/technologies/549179-ne-v-groshah-shchastya-istorijipro-naybilshi-u-sviti-zoloti-samorodki.
5 найбільших золотих самородків у світі (які все ще існують) ‒ великі золоті самородки. Ваш інформаційний портал Largest HQ. URL: https://largesthq.com/najbilshi-zolotisamorodki.
Auroantimonate: Mineral information, data and localities. Mineralogical online database Mindat.org. URL: https://www.mindat.org/min-6810.html.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
