ВІДТВОРЕННЯ СКЛАДУ КРЕМЕНЕВИХ ГУБОК ТА ЇХ УМОВ ІСНУВАННЯ В КЕЛОВЕЙСЬКИЙ ТА ОКСФОРДСЬКИЙ ЧАС НА ТЕРИТОРІЇ КАНІВСЬКИХ ДИСЛОКАЦІЙ ТА ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.30970/pal.55.6Ключові слова:
комплекс спікул губок, морфовиди, келовей, оксфорд, Канівські дислокації, Дніпровсько-Донецька западина, умови існування, палеобасейнАнотація
Наведено результати мікропалеонтологічного дослідження, що отримані за спікулами кременевих губок з келовейських відкладів Канівських дислокацій та оксфордських відкладів північно-західної частини та північної бортової зони Дніпровсько-Донецької западини. В досліджених розрізах виділено комплекси спікул губок, які характеризують келовейський та оксфордський вік порід. На підставі проведеного аналізу систематичного складу спікул губок, що були виявлені в келовейських відкладах Канівських дислокацій і оксфордських відкладах північно-західної частини та північної бортової зони Дніпровсько-Донецької западини, встановлено, що вони належать до губок з класу Demospongea та класу Hexactinellida. В класі Demospongea виділяються ряди Tetraxonida та Cornacuspongida. Серед спікул, що належать до представників ряду Tetraxonida, виділяються такі, що відносяться до губок з незв’язаним скелетом – підряду Astrophora і до губок зі зв’язаним літистидним скелетом, що складається з різних десм – підряд Desmophora. Серед ряду Cornacuspongida та підрядів Astrophora і Desmophora виділено за характерними спікулами ряд родин і з деякою ймовірністю родів губок, що існували в келовейському та оксфордському басейнах території досліджень. За встановленим систематичним складом комплексів спікул губок та виявленими особливостями розподілу морфовидів спікул губок у келовейських та оксфордських відкладах території досліджень, зроблена спроба відтворити склад асоціації губок, які населяли палеобасейн у келовейський та оксфордський час на досліджуваній території. Відновлено умови існування губок, оцінено зміни у розвитку та складі їх угрупувань на досліджених ділянках палеобасейну впродовж келовейського та оксфордського часу залежно від умов існування.
Посилання
Доротяк Ю.Б., Клименко Ю.В. Спікули кременевих губок та форамініфери з келовейських відкладів Канівських дислокацій. Збірник наукових праць ІГН НАН України. Вип. 2. Київ, 2009. С. 185–190.
Клименко Ю.В. Перші знахідки спікул кременевих губок з келовейських відкладів Канівських дислокацій. Палеонтологічний збірник. № 42. Львів. 2010. С. 17–29.
Клименко Ю.В. Спікули губок з юрських та крейдових відкладів платформної України : дис. … канд. геол. наук : 04.00.09. Київ. 2021. 245 с.
Клименко Ю.В. Спікули губок з юрських та крейдових відкладів платформної України : автореф. дис. … канд. геол. наук : 04.00.09. Київ. 2021. 24 с.
Іванік М., Клименко Ю. Нові морфовиди спікул губок з юрських та крейдових відкладів західної та центральної частини платформної України. Палеонтологічний збірник. № 46. Львів. 2014. С. 18–29.
Іванік М., Клименко Ю. Нові морфовиди мікроспонгіофосилій з юрських та крейдових платформної України. Палеонтологічний збірник. № 50. Львів. 2017. С. 13–16.
Шевчук О., Доротяк Ю., Клименко Ю. Келовейські мікрофосилії різного походження як показники клімату й умов осадконакопичення на території центральної України. Матеріали VІ Всеукраїнської наукової конференції «Проблеми геології фанерозою України (Львів, 24–26 вересня 2015 р). Львів. 2015. С. 10–15.
Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України. Т. 1: Стратиграфія верхнього протерозою, палеозою та мезозою України. / Гол. ред. П.Ф. Гожик. Київ : Логос, 2013. 638 с.
Goldfuss G.A. Petrofacta germaniae. Bd. 1. Dusseldorf. 1826–1833. 252 p.
Jrbigny A.D. Sours elementtaire de paleontologie, t. 2, Paris. 1851–1982.
Michelin H. Iconographie zoophytologique Description par localites et terrains des Polypiers fossils de France. 1840–1847. Pp. 1–348.
Moczydlowska M., Paruch-Kulczycka J. Analiza spicul gabek Krzemionkowych z oksforda Wrzosowej I Zawodzia oraz z Kampanu Bonarki. Kvartalnic Geobogiczny. 1978, 22, № 1, pp. 83–106.
Olinger L.K., Strangman W.K., McMurray S.E., Pawlik J.R. Sponges with microbial symbionts transform dissolved organic matter and take up organohalides. Frontiers in Marine Science. № 8, 2021, p. 548.
Pawlik J.R., McMurray S.E. The emerging ecological and biogeochemical importance of sponges on coral reefs. Annual Review of Marine Science. № 12, 2020, pp. 315–337.
Picera A. Upper jurassic siliceous sponges from the Swabian Alb׃ taxonomy and paleoecology. Paleontologia polonica. № 57. Warszawa. 1997. 214 s.
Reif W.E. Schwammspicula ausdemWeissen Jura Zeta von Natthain (SchwabischeAlb). Paleontolographica, A 127, № 3–6. 1967, pp. 85–102.
Schrammen A. Die Kieselspongien der Oberen Jura von Suddeutschland. Palaeontographica. Stutgart, 1936, Bd. 84 A, Lief. 4–6, pp. 149–194, Bd. 85A, Lief. 1–4, pp. 1–114.
Schrammen A. Zur Revision der Jura-spongien von Suddeutschland. Jahresb. und Mitt. Oberrheinischen Geol., N.F. Bd. 13. 1924, pp. 125–154.
Trammer J. Lower to Middle Oxfordian sponges of the Polish Jura. Acta Geologica Polonica. № 32, 1982, pp. 1–39.