КОЛЕКЦІЯ ФОСИЛІЙ РОСЛИННИХ І ТВАРИННИХ РЕШТОК ПАЛЕОНТОЛОГІЧНОГО МУЗЕЮ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА: ЗНАЧЕННЯ, СУЧАСНИЙ СТАН, ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ

Автор(и)

  • Ярина Тузяк
  • Оксана Кірчанова

DOI:

https://doi.org/10.30970/pal.54.01

Ключові слова:

Колекція, фосилії, база даних, Палеонтологічний музей.

Анотація

З часу становлення Геологічного (1852), а згодом Палеонтологічного музею (2004) Львівського університету, кількість його експонатів та колекцій – фосилій різного віку та походження – значно зросла. Водночас з їхнім кількісним збільшенням та систематичним біорізноманіттям зросло значення палеонтологічних об’єктів, яке полягає у науково-дослідному, навчально-пізнавальному, культурно-освітньому аспектах. Крім того, вони є об’єктами, що формують меморіальну, історичну, національну й природну (геологічну) спадщину закладу вищої освіти та краю, з якого вони походять. До них постійно звертаються дослідники під час визначення викопних решток і порівняння з ними нових палеонтологічних зборів, їх додаткового вивчення; під час обґрунтування віку відкладів, побудові стратиграфічних схем і кореляції відкладів. Колекції оригіналів містять: голотипи видів – еталонні екземпляри міжнародного значення, типові види – таксони з чітко вираженими морфологічними ознаками, що використовують для діагностики конкретних груп організмів, види- індекси – організми з швидкими темпами еволюції і з вузьким стратиграфічним діапазоном, яким належить роль індикаторів відносного віку гірських осадових порід, і їх розглядають як головні біотичні події у відтворенні послідовності еволюції планети Земля. Серед них також є представники глобального, регіонального і місцевого (локального) рівня. Науковий фонд музею, частиною якого, безсумнівно, є монографічні палеонтологічні колекції, заслуговують національного надбання. Історичне та меморіальне значення колекцій полягає в тому, що вони формувалися впродовж двох століть за участю видатних австрійських, польських, російських та українських дослідників: Л. Цейшнера, З. Паздро, В. Зиха, В. Рогаля, Р. Зубера, Я. Чарноцького, Б. Кокошинської, Л. Горбач, В. Кудріна, В.Шеремети, О. Вялова, В. Горецького, Я. Кульчицького, Р. Лещуха, А. Іваніни, В. Узіюка та багатьох інших. Варто зазначити, що, крім фосилій, зібраних з території України, є представники, що походять з різних куточків світу планети Земля, що ще більше підвищує значення палеонтологічних колекцій, оскільки вони доповнюють не лише колекції фосилій Палеонтологічних музеїв або їх філій України, а й колекції Природничих музеїв світу. Серед викопних решток та продуктів життєдіяльності Палеонтологічного музею є еталонні, цінні та рідкісні екземпляри, монографічні колекції та колекції, що використовують у тематичних експозиціях та виставках, зокрема, відділів Систематичної палеонтології, Історичної геології, Палеоекології, Антропогенної палеонтології, Регіональної палеонтології та Монографічного відділу. Колекція фосилій рослинних і тваринних решток Палеонтологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка не має аналогів в Україні та світі. Колекція, заснована 1825 р., є унікальною, не підлягає відтворенню і доповнює музейні фонди і колекції Палеонтологічних музеїв України та світу.

Посилання

Анфімова Г. В., Гриценко В. П., Деревська К. І., Руденко К. В. Палеонтологічне зібрання відділу геології Національного науково-природничого музею НАН України як наукова спадщина // GEO&BIO. 2019. Vol. 17. P. 136–147.

Анфімова Г. В. До історії комплектування палеонтологічного зібрання Геологічного музею Національного науково-природничого музею НАН України // Праці Центру пам’яткознавста. Вип. 21. Київ. 2012. С. 127–138.

Анфимова Г. В. Формирование коллекционного фонда эталонных разрезов как инструмент их сохранения // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Геологія, 4 (71). 2015. С. 25–29.

Анфимова Г. В., Владимирский А. А. Разработка базы данных монографических палеонтологических коллекций. Моделювання та інформаційні технології: зб. наук. Праць : Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г. Є. Пухова НАН України. 2010. Вип. 56. С. 62–65.

Анфимова Г. В., Руденко К. В. К анализу палеонтологического собрания Геологического музея // Вісник Національного науково-природничого музею. 2011. Вип. 9. С. 57–68.

Вялов О. С., Венглинский И. В., Голев Б. Т., Горецкий В. А., Горбач Л. П., Кудрин Л. Н. Геологический музей Львовского государственного университета им. Ив. Франко (Краткий путеводитель). 1956. 29 с.

Гураль Р. І. База даних малакологічного фонду Державного природознавчого музею НАН України // Известия Музейного фонда им. А. А. Браунера. 2007. Т. 4. № 2–3. С. 61–62.

Климишин О. С. Природнича музейна термінологія. Словник-довідник. Львів. 2003. 244 с.

Климишин О. С. Завдання інформаційно-аналітичної функції природничих музеїв. Природничі музеї: роль в освіті та науці : матер. Міжнар. наук. конф. Київ, 2015. С. 81–83.

Климишин О. С., Гураль Р. І. Портал Державного природознавчого музею НАН України в мережі Інтернет. Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 2015. Вип. 31. С. 23–28.

Климишин О. С. Розробка електронної бази даних для музейних колекцій судинних рослин. Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 2011. Вип. 27. С. 15–24.

Климишин А. С. Состояние компьютеризации гербарных коллекций в Украине. Биологические музеи: роль и место в научно-образовательном пространстве : матер. Всеросс. науч.-практ. конф. Махачкала, 2011. С. 24–28.

Климишин О. С., Войчишин В. К. Наукова концепція інформатизації Державного природознавчого музею НАН України. Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 2003. Т. 18. С. 5–16.

Климишин О. С. Основи природничої музеології. LAP Lambert Academic Publishing. 2017. 177 с.

Мельничук В. Г. Короткий курс лекцій з дисципліни «Експертиза дорогоцінних металів та коштовного каміння» ; для студентів спеціальності 7050302 «Товарознавство та експертиза в митній справі». РІС КСУ. Рівне, 2004. C. 1–78.

Тузяк Я. М. Створення палеонтологічної інформаційної системи «PaleoData» на базі ІСІР для Палеонтологічного музею та лабораторії Палеонтологічних досліджень геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка // Еволюція органічного світу та етапи геологічного розвитку Землі : матер. XXXV сесії Палеонтологічного товариства НАН України (Львів, 19–22 травня 2014 р.). Київ, 2014. С. 147.

Тузяк Я. М., Бакаєва С. Г. Музейні засоби збереження геологічних об’єктів // Природничі музеї та їх роль в освіті і науці (Київ, 27–30 жовтня 2015 р.). Київ, 2015. С. 123–124.

Тузяк Я. Палеонтологічний музей Львівського національного університету на межі тисячоліть: історія, етапи становлення, сучасний стан // International scientific and practical conference “Challenges, threats and developments in biology, agriculture, ecology, geography, geology and chemistry” : conference proceedings, July 2–3. Lublin : Baltija Publishing, 2021. P. 186–190.

Ksepka D. T., Parham J. F., Allman J. F. et al. The Fossil Calibration Database, A New Resource for Divergence Dating // April. 2015. Systematic Biology 64(5). P. 1–13. DOI:10.1093/sysbio/syv025

Tuzyak Ya., Іvanina А., Hotsanyuk H., Shaynoha I., Cherniak A. From paleontological collections to the Paleontological Museum of Lviv University as an object of historical, cultural and natural values // Journ. Geol. Geograph. Geoecology. 2021. Nо. 30 (4). P. 781–793. DOI: https://doi.org/10.15421/112172

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-30