ПРОЦЕСИ СЕДИМЕНТАЦІЇ НИЖНЬОЕОЦЕНОВИХ УТВОРЕНЬ СКИБОВОГО ТА БОРИСЛАВСЬКО-ПОКУТСЬКОГО ПОКРИВІВ (УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ)

Анотація

Мета дослідження орієнтована на вивчення головних рис седиментаційних процесів у нижньоеоценових відкладах Скибового та Бориславсько-Покутського покривах Зовнішніх Карпат. Використані літостратиграфічні, седиментологічні, геокартувальні, речовинні методи вивчення та результати палеонтологічних і геодинамічних досліджень сучасних авторів. Седиментологічний аналіз утворень нижньоеоценової манявської світи (верхній танет – нижній іпр) Скибового та Бориславсько-Покутського покривів за даними попередніх дослідників та автора сприяв виокремленню літодинамічних (седиментологічних) типів у будові її розрізів та уточнення палеогеоморфологічних і палеогеодинамічних умов седиментації. Фліш стратону представлений головно літодинамічними типами подієвих дрібно- і середньозернистих турбідитів та фонових (гемі)пелагітів, які ритмічно-циклічно перешаровуються. Епізодично трапляються подієві відклади контуритів. За характером літодинамічних типів розрізів ми паралелізуємо їх з нижніми фенами підводних конусів виносу, які періодично захоплювали сусідню абісальну рівнину. Мінералого-петрографічні характеристики пісковиків з турбідитів та контуритів манявської світи дали змогу виділити декілька петротипів. Пісковики з упорядкованими структурами належать турбідитам з елементами цикліту Боума Tbcd та скісношаруватим контуритам. Пісковики з неупорядкованими структурами мають елементи цикліту Боума Tа. Усі турбідити належать граувакам. Виявлені петротипи свідчать про різні гідродинамічні особливості подієвої потокової седиментації.Мінеральний склад фонових аргілітів на класифікаційній діаграмі для систематизації глинистих порід манявської світи демонструє стійку асоціацію, що свідчить про суттєво монтморилонітові (смектитові) аргіліти і породи з трикомпонентної суміші хлорит + монтморилоніт + гідрослюда. Отримані результати добре паралелізуються із сучасними матеріалами щодо вивчення мінеральних асоціацій пелагічних фацій та підкреслюють наявність магматогенної складової. На вплив ендогенної складової в утвореннях стратону вказують інші ознаки. Дискримінантні палеогеодинамічні діаграми CaO–Na2O–K2O та SiO2–K2O/Na2O за результатами петрохімічних аналізів аргілітів манявської світи виокремлюють дві групи фігуративних точок складу порід. Вони належать відмінним за генезисом джерелам породоутворюючих мінералів аргілітів (гемі) пелагітів: ендогенному (зокрема, гідротермальному) та екзогенному. Літодинамічний тип контуритів локалізується в підніжжі континентального схилу, слугує індикатором тектонічної роздільності літосфери Зовнішньокарпатського басейну на (суб)континентальну й океанічну кори та маркується зонами розривів глибокого закладання, які є транспортерами ендогенної речовини. Наведені ознаки дають змогу підкреслити гібридний вулканогенно-осадовий характер фонової седиментації у ранньоеоценовий період існування Зовнішньокарпатського басейну. Палеоокеанографічні процеси седиментації відкладів манявської світи, реконструйовані сучасними дослідниками за форамініферовими асоціаціями й екологічними чинниками, та отримані нами дані вказують на умови формування відкладів у морському басейні нормальної солоності на глибинах нижньої батіалі – абісалі поблизу або нижче рівня карбонатної компенсації. Сюди глибоководні турбідитні течії у вигляді конусів виносу (фенів) транспортували теригенний матеріал. Епізодичні дії турбідитних потоків частково розмивали (гемі)пелагіти та контурити. Виявлені особливості породних розрізів манявської світи формувалися на північно-східній окраїні Зовнішньокарпатської залишкової акваторії океану Тетіс в умовах ранньоеоценового тектонічного затишшя за субдукції основи Карпатського флішевого басейну під Тисію – Дакію.