МІКРОІНГРЕДІЄНТНИЙ СКЛАД ВУГІЛЛЯ З ВЕРХНЬОКРЕЙДОВИХ ТОВЩ СТРИЙСЬКОЇ СВІТИ СКИБОВОЇ ЗОНИ КАРПАТ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30970/pal.58.11

Ключові слова:

фліш, вугілля, мацерал, інгредієнти, показник відбиття вітриніту, технологічна марка

Анотація

Донедавна дослідники, що вивчали Карпати, не надавали належної уваги решткам вугілля, що трапляються у флішових товщах. Різна за обсягом і методами досліджень інформація про включення уламків кам’яного вугілля в крейдо-палеогеновому фліші трапляється у працях польських та українських науковців, які вивчали геологічну будову Карпат. Уламки з «польської частини Карпат» були виявлені у розрізі флішового комплексу від беріаського, валанжинського і готерівського ярусів нижньої крейди до олігоцену. Палінологічними дослідженнями вперше було підтверджено карбоновий вік цих уламків. Встановлено, що спори переважаючої більшості цих уламків вугілля продукували рослини середньокарбонового віку і лише поодинокі вміщують спори серпухівського ярусу раннього карбону. У розрізі флішового комплексу Українських Карпат також часто трапляються уламки кам’яного вугілля. Їх знаходили в околицях с. Східниця, та м. Борислава, у включеннях екзотичних конгломератів стрийської світи пізньої крейди по р. Тисьмениця, біля с. Яремча, неподалік м. Сколе на р. Опір, біля Старого Самбора в басейні р. Дністер, біля с. Вільшани на Тереблі, біля с. Мала Волосянка в басейні р. Опір, біля с. Нижнє Висоцьке на р. Стрий та в басейні р. Тисьмениця. Вони значно поширені головним чином у мезозойських відкладах Скибової зони. Дотепер ніяких ґрунтовних геологічних, петрологічних, фізичних, макро- і мікропалеоботанічних досліджень цих решток. Уточнено вік утворення цього вугілля, встановлено вихідний рослинний матеріал, що накопичувався в болотах, умови його розкладу і перетворення в торф. Виявлено імовірні території і напрямки перенесення осадового матеріалу, що розмивався і постачався в місця седиментації де серед різноманітних складових осаду було знайдено також уламки вугілля. Детально на макро- і мікроскопічному рівнях методологічно вивчено та описано уламки гумусового кам’яного вугілля середнього карбону, виявленого та опробованого у відкладах стрийської світи верхньої крейди Скибової зони Українських Карпат.

Посилання

Ван-Кревелен Д. В. Наука про вугілля. Держнауктехвид. 1960. 304 с.

Голіцин М.В. Вугілля що породжує нафту і газ. Енергія. 1992. № 5. С. 25–28.

Глушко В. В. Про вугленосний карбон у фундаменті Східних Карпат і його значення для оцінки перспектив нафтогазоносності. Геологічний журнал. 1978. Т. 38. № 5. С. 12–19.

Копистянський Р. С., Iщенко А. М., Болдирева Т. О. Уламки вугілля в породах Карпатського флішу. Доповідь АН України. 1959. № 2. С. 192–193.

Узіюк В. І. Мікроструктури вітринізованих тканин рослин. Наукова думка. 1985. 100 с.

Узіюк В.І. Штучна морфологічна класифікація мегаспор за ознаками що спостерігаються у вертикальних шліфах вугілля. Геологічний журнал. 1985. № 4. С. 83–92.

Узіюк В. І. Генетична петролого-палеоботанічна класифікація кларенового вугілля середнього карбону Донбасу. Геологіия і геохімія горючих копалин. 1992. Вип. 1(78). С. 65–76.

Узіюк В.І. Роль різних рослин карбону, їх органів і тканин в утворенні вуглеводнів. Геологія і геохімія горючих копалин. 1998. Вип. 1(100). С. 64–76.

Узіюк В. І., Шайнога І. В. Фітомаса кам’яновугільної екзотики верхньокрейдових відкладів стрийської світи Українських Карпат – джерело утворення твердих, рідких і газоподібних вуглеводнів. Палеонтологічний. збіргик. 2018. Вип. 50. С. 14–22.

Bukowy St. Wegiel kamienny w Karpatach Brzeznych. Przegl. geol. 1957. N 12. S. 577–578.

Kotlarczyk J., Sliwa M. Przyczynek do znajomosci utworow karbonu produktywnego w podlozu wschodniej czesci Karpat polskich. Przegl. geol. 1963. N 6. S. 268–272.

Kozikowski H. Proba ustalenia «prazbiornika» ropy fliszu Karpat Polnocnych. Nafta. 1966. N 3. S. 65–71.

Turnau E. Microflora і paleogeografia karbonu produktywnego w polskiej czesci Karpat. Inst. geol. Biul. 235. Z badan geol. w Karpatach. T. 13. Warszawa. 1970. S. 163–244.

Zerndt J. Versuch einer stratigraphischen Bestimmung von Steinkohlen–Gerollen der Karpathen auf Grund von Megasporenstudien. Bull. int. Acad. Pol. Sci., cl. mat. et nat. Ser. B. sc. natur. (1). 1932. Cracovie. 1933. S. 1–7.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-30