ПОПЕРЕДНІ РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ З ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИК МАЦЕРАЦІЇ ВЕРХНЬОКАЙНОЗОЙСЬКИХ ВІДКЛАДІВ УКРАЇНИ ДЛЯ ЦІЛЕЙ СПОРОВО-ПИЛКОВОГО АНАЛІЗУ

Автор(и)

  • Олена Сіренко

DOI:

https://doi.org/10.30970/pal.54.03

Ключові слова:

палінологія, спори і пилок, мацерація, пізній кайнозой, Україна.

Анотація

Результативність палінологічних досліджень значною мірою залежить від застосування найбільш оптимальних методик мацерації, тому завдання удосконалення методичної основи палінологічних досліджень наразі дуже актуальне. Особливо значимо це для субаеральних верхньокайнозойських відкладів, з яких екстрадиція спор та пилку зазвичай є дуже складною. Важливим аспектом сучасного етапу палінологічних досліджень кайнозойських відкладів України є оптимізація методик мацерації для збільшення їх економічності та зменшення тривалості. Мета нашого дослідження - експериментальні роботи з визначення ефективності застосування методики мацерації Хорватського геологічного інституту для екстрадиції пилку та спор з субаеральних верхньокайнозойських порід України та підбір найбільш оптимального методу мацерації для цих відкладів. Для експерименту було обрано континентальні відклади верхнього пліоцену та голоцену, розкриті у двох відслоненнях, розташованих у межах Харківської та Херсонської областей України. Обидва розрізи є унікальними, тому що в межах регіонів досліджень наразі проходять бойові дії і зазначені об’єкти ще довгий час не будуть досяжні для проведення наукових дослі- джень. Для мацерації зразків було паралельно застосовано дві методики – одна, що використовують в Інституті геологічних наук НАН України; інша – в Хорватському геологічному інституті. Наведено детальний опис зазначених методик мацерації та результати аналізу отриманих даних. З’ясовано позитивні та негативні аспекти застосування важкої рідини ZnCl, яку використовують у Хорватському геологічному інституті, для сепарації пилку з верхньокайнозойських порід України. Обґрунтовано висновок про те, що для субаеральних відкладів пліоцену та голоцену (викопні ґрунти, міжґрунтові глини та леси) України метод Хорватського геологічного інституту неефективний. Акцентовано увагу на ефективності зазначеного методу для екстрадиції водоростей з кайнозойських відкладів, а також пилку та спор з порід іншого генезису та віку.

Посилання

Гричук В. П., Заклинская Е. Д. Анализ ископаемых пыльцы и спор и его применение в палеогеографии. Москва : Географгиз, 1948. 222 с.

Кондратене О. П. Стратиграфия и палеогеография квартера Литвы по палеоботаническим данным. Вильнюс : ACADEMIA, 1996. 212 c. 3. Сиренко Е. А. Палиностратиграфия континентальных верхнеплиоценовых- нижненеоплейстоценовых отложений южной части Восточно-Европейской платформы. Киев : Наук. думка, 2017. 165 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-30