СЕЙСМОГЕННЕ ФРИКЦІЙНЕ ПЛАВЛЕННЯ ТА ЙОГО РОЛЬ У ПЕРЕРОЗПОДІЛІ РЕЧОВИНИ В МЕТАМОРФІЧНИХ КОМПЛЕКСАХ ЗАВАЛЛЯ

Анотація

На прикладі Заваллівського родовища графіту (Український щит) розглянуто роль палеосейсмічної активності у формуванні гідротермальних систем і рудних зон. Маркером давніх землетрусів є псевдотахіліти – чорні склуваті породі, представлені плівками ковзання та прожилками невеликої потужності. Псевдотахіліти – продукти фрикційного плавлення в зонах розломів. Їх утворення супроводжується локалізацією теплової енергії, швидким охолодженням і формуванням аморфної склоподібної речовини, що підтверджено рентгеноструктурними дослідженнями. Мікрозондовим аналізом у псевдотахілітах визначено високий вміст SiO2 (до 73,84 мас. %) та значні коливання FeO (від 5,56 до 34,79 мас. %) і MgO (3,62‒11,61 мас. %). Перерахунки оксидів засвідчили наявність води (до 36 мас. %), яка була своєрідним флюсом і певним чинником зниження температури плавлення. Джерелом води, імовірно, були процеси дегідратації мінералів за умов швидкого нагрівання під час сейсмічних подій. Це є доказом тісного зв’язку між процесами фрикційного плавлення та мобілізацією флюїдів у розломній зоні. Унаслідок цього формувалось локальне середовище, збагачене леткими компонентами. Близько 10 % об’єму досліджуваних порід представлено уламками первинних порід і мінералів, які або остаточно не розплавились, або ж були захоплені розплавом у процесі утворення. Псевдотахіліти сформувались на межі переходу від пластичних деформацій до крихких, в інтервалі глибин 10–12 км, що відповідає умовам амфіболітової фації метаморфізму. Нижче від цієї межі утворювались мілоніти, вище ‒ катаклазити. Процеси фрикційного плавлення супроводжувались дегідратацією навколишніх первинних порід, утворенням флюїдів і систем тріщинуватості. Флюїди, своєю чергою, забезпечували міграцію й перерозподіл хімічних елементів. А розгалужені системи тріщин сприяли циркуляції гідротермальних розчинів і розвитку прожилкової мінералізації. Псевдотахіліти ‒ важливий маркер палеосейсмічної активності та тригер гідротермальних процесів. А гідротермальні розчини відігравали суттєву роль у формуванні рудної мінералізації Заваллівського родовища, зокрема, у перерозподілі речовини та утворенні графітових покладів.