ТЕРМОБАРОГЕОХІМІЯ ПРОЦЕСІВ РУДОГЕНЕЗУ НА РОДОВИЩАХ МОЛІБДЕН-ВОЛЬФРАМОВИХ ФОРМАЦІЙ ГРЕЙЗЕНОВОЇ ГРУПИ ЦЕНТРАЛЬНОГО КАЗАХСТАНУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30970/min.76.04

Ключові слова:

вольфрам, молібден, родовище, рудогенез, грейзени, термобарогеохімія, пневматолітово-гідротермальні процеси, пізньогерцинський орогенез, Центральний Казахстан

Анотація

У Центральному Казахстані молібден-вольфрамове зруденіння грейзенової групи сформувалося під час орогенезу й етапів тектоно-магматичної активізації. Особливе геологічне та металогенічне місце в Центрально-Казахстанській рудній провінції посідає Джунгаро-Балхаська геосинклінальна область. Тут під час пізньогерцинського орогенезу формувалися кислі інтрузії, з якими просторово, структурно і за часом утворення пов’язані всі родовища молібдену й вольфраму. Виділено 18 рудних районів, понад половина яких розташована в Успенській зоні зминання і які пов’язані з грейзенами різних фацій. Розрізняють два морфотипи родовищ – ендоконтактові жильні та надінтрузивні штокверки. Грейзени формувалися у фронтальній зоні колони автометасоматитів за участі високотемпературних суттєво газових кислотних розчинів, які зі зниженням температури (>470‒300 °С) зазнавали ущільнення й конденсувалися у вигляді післямагматичних дистилятів на глибині від 5‒4 до 2,5‒1,5 км. Дистиляти були збагачені галоїдами, СО2, Н2О та іншими леткими сполуками. Відокремлення розплавів-флюїдів від магматичних камер та їх еволюція відбувались або за умови ретроградного закипання магми, або внаслідок поступового відділення розплавів-розчинів ‒ з утворенням розплавів-розчинів з СО2 і залишкового розплаву-розчину з високощільними галогенними рудоутворювальними флюїдами. Відокремлення від магмо-рудогенерувальної камери відбувалося по-різному. З розвитком контракційної тріщинуватості в надінтрузивних вмісних породах формувався арочний ефект і відбувалось помітне зниження тиску, що сприяло «відсмоктуванню» флюїду з магмо-рудогенерувального джерела з наступною екстракцією рідкісних металів. Молібден-вольфрамові родовища регіону формувались за пневматолітово-гідротермальних умов протягом п’яти стадій мінералізації з розчинів високої сольової концентрації (>65‒27 мас. % NaCl) та високого тиску і значних його флуктуацій (від 165 до 25 МПа).

Посилання

Лазько Є. М. Ендогенні рудні формації : навч. посібник. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2004. 119 с.

Лазько Є. М., Ляхов Ю. В., Павлунь М. М., Пізнюр А. В., Попівняк І. В. Термобарогеохімія в прикладній геології (пошуки, розвідка та експлуатація родовищ). Мінерал. зб. 1992. № 45. Вип. 2. С. 15–21.

Павлунь М. Досвід великомасштабного термобарогеохімічного прогнозування грейзенового молібден-вольфрамового зруденіння герцинід Джунгаро-Балхашшя (Центральний Казахстан). Мінерал. зб. 2002. № 51. Вип. 2. С. 22–33.

Павлунь М. М. Фізико-хімічні умови формування молібден-вольфрамового родовища Коктенколь в Центральному Казахстані. Зб. наук. праць УкрДГРІ. 2002. № 1‒2. С. 124–127.

Eugster H. P. Granites and hydrothermal ore deposits: a geochemical framework. Mineralogical Magazine. 1985. Vol. 49. Iss. 350. P. 7‒23. URL: chrome- https://www.rruff.net/doclib/MinMag/Volume_49/49-350-7.pdf

Norman D. I., Moore J. N., Yonaka B., Musgrave J. Gaseous species in fluid inclusions: A tracer of fluids and indicator of fluid processes. Proc. XXI Workshop on Geothermal Reservoir Engineering. Stanford University, California, 1996. P. 233‒240.

Pavlun N. N., Piznyur A. V., Zinchuk N. N. Evolution of the endogenous ore-bearing fluids (according to minerals’ inclusions). Fifth Biennial SGA Meeting and the Tenth Quadrennial IAGOD Meeting, London, UK, 1999. P. 144–153.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Як цитувати

Павлунь, М. (2026). ТЕРМОБАРОГЕОХІМІЯ ПРОЦЕСІВ РУДОГЕНЕЗУ НА РОДОВИЩАХ МОЛІБДЕН-ВОЛЬФРАМОВИХ ФОРМАЦІЙ ГРЕЙЗЕНОВОЇ ГРУПИ ЦЕНТРАЛЬНОГО КАЗАХСТАНУ. Мінералогічний збірник, (76), 43–54. https://doi.org/10.30970/min.76.04