ЙОТНІЙСЬКІ ПІСКОВИКИ В МОРЕННИХ ВІДКЛАДАХ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЛИТВИ

Анотація

У статті представлено результати комплексного літологічного та палеогеографічного дослідження ератичних уламків, виявлених у кар’єрі Скерсабаляй (Вільнюський район, Литва). Актуальність роботи зумовлена необхідністю деталізації реконструкцій руху льодовикових потоків під час останнього Віслинського (Нямунського) зледеніння, зокрема його максимальної стадії Груда. Основним об’єктом дослідження є червоноколірні йотнійські кварцитопісковики, які є індикаторними валунами. Мінералого-петрографічний аналіз дав змогу ідентифікувати ці породи як середньозернисті кварцові ареніти, що є дериватами мезопротерозойських відкладів формації Сатакунта (Фінляндія) та басейну Ботнічного моря. Діагностичними ознаками є регенераційна структура, наявність хлоритизованих кременистих уламків і специфічна турбідизація ядер кварцу. Доведено, що висока текстурна зрілість цих порід пов'язана з їхнім формуванням у потужних палеорічкових системах Фенноскандинавського щита. Важливим науковим підтвердженням Ботнічно-Аландського вектору знесення матеріалу є виявлена парагенетична асоціація гірських порід у кар’єрі Скерсабаляй. Поруч з пісковиками наявний комплекс магматичних (червоні граніти, ріолітові порфіри) і метаморфічних порід (гнейси, амфіболіти, мігматити Свекофеннського поясу). Знахідки епідотизованих гранітів з гранатом свідчать про глибоку ерозію льодовиком кристалічного фундаменту Фенноскандії. Водночас знахідки палеозойських осадових порід (ордовицьких і силурійських вапняків) та цілого корала є доказом захоплення матеріалу з чохла Балтійського регіону під час транзиту льодовика через територію Естонії. Сукупність описаних знахідок засвідчує, що через територію Східної Литви проходила східна гілка Ботнічного льодовикового потоку. Реконструйовано повну траєкторію транспортування від формування в районі Скандинавських гір і захоплення йотнійських порід у Ботнічній затоці до акумуляції матеріалу на південному сході Литви після транзиту через Балтійську улоговину. Отримані результати мають суттєве значення для уточнення стратиграфії четвертинних відкладів і динаміки плейстоценових зледенінь Прибалтики.