ОГЛЯД ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ОСНОВ ПАЛЕОНТОЛОГІЇ, ЕВОЛЮЦІЇ БІОСФЕРИ ЗДОБУВАЧАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.30970/pal.55.9Ключові слова:
3D-моделювання, фотограмметрія, цифрові технології, еволюція, біосфера, палеонтологіяАнотація
У статті розглядається використання деяких цифрових технологій у гуманітарній сфері, проводиться систематизація сучасних методик дослідження. Розглянуто застосування таких методик і технологій, як фотограмметрія, відеозйомка, 3D-моделювання. Ці прийоми дають змогу досліджувати об’єкт із найменшим для нього збитком, отримати та зберегти найповнішу інформацію про нього. Досліджує використання цифрових технологій у навчанні основ палеонтології та еволюції біосфери здобувачами вищої освіти. Вона враховує різні аспекти свого підходу, включаючи віртуальну реальність, 3D-моделювання, базис даних, комп’ютерне моделювання та онлайн-курси. Досягнення віртуозно реалістичної та розширеної реалістичності дає змогу учням взаємодіяти замість модифікацій із палеонтологічними об’єктами та процесами біосфери. Це допомагає їм краще зрозуміти вимерлі види, середовища минулих епох та еволюційні зміни. 3D-моделювання та друк дають змогу створювати точні цифрові моделі скам’янілостей та інших палеонтологічних знань. Це дає студентам можливість вивчити деталізовані структури органів і розробити фізичні моделі для детального опису. Пошук баз даних і геоінформаційних систем дає змогу збирати, брати й аналізувати великі обсяги даних палеонтологічних наук. Це сприяє порівнянню даних, встановленню зв’язків між організмами та реконструкції екосистем минулих епох. Комп’ютерне моделювання та аналіз даних дають змогу продовжити послідовні віртуальні експерименти, проводити еволюційні процеси та аналізувати генетичні дані. Це сприяє кращому розумінню чинників, що впливають на еволюцію організмів і біосфери. Нині наявна тенденція комплексного застосування під час дослідження одного об’єкта зазначених технологій і методів. Зроблено висновок про можливості застосування цифрових технологій під час вивчення основ палеонтології, еволюції біосфери, що виведе науки палеонтології та еволюції біосфери на новий рівень. Описується використання цифрових технологій у процесі вивчення еволюції біосфери студентів вищої освіти. Розглядаються різні аспекти цього використання, що сприяють поліпшенню процесу навчання. Основні питання, які розглядаються в анотації: 1. Досягнення віртуальної реальності (VR) та розширення реальності (AR) в умовах еволюції біосфери. Ці технології дають змогу студентам взаємодіяти з віртуальними об’єктами та сценаріями, що стосуються еволюційних процесів, що допомагає уявити та зрозуміти складні концепції. 2. Розробка комп’ютерної програми та аналітичних інструментів для моделювання та аналізу даних еволюційних процесів. Ці інструменти дають змогу студентам виявляти та аналізувати дані, що мають розвиватися в біосфері, та аналізувати фактори, які впливають на ці зміни. 3. Пошук онлайн-ресурсів та інтерактивних платформ для доступу до актуальних даних і ресурсів з еволюціонуючої біосфери. Студенти можуть самостійно вибирати матеріали, доводити до обговорення та обговорювати з фахівцями з таких галузей. 4. Створення 3D-моделювання та конструювання моделей для імплантації складної морфології та структури органів, які вимерли або зникли в минулих епохах. Це дає змогу студентам отримати реалістичне вчення про організми та їхню еволюцію. Студенти завойовують теоретичні знання під час вивчення еволюційних процесів у біосфері; розглянуто принципи та механізми еволюції, вивчають різні чинники, що роблять внесок в еволюційні процеси в живих органах та екосистемах. 1. Використання емпіричних документів. Студентам дається можливість вивчати палеонтологічні знання, геологічні дослідження, генетичні дані та інші джерела емпіричної інформації, що стосуються еволюції. Вони навчаються аналізувати дані та доводити їх за формулою визначення значень і гіпотез. 2. Моделювання та симуляція. Студенти можуть мати можливість вибирати комп’ютерні програми для моделювання еволюційних процесів та віртуальних симуляторів. Це дає змогу експериментувати з різними параметрами та рівнями, використовувати значення та аналізувати принципи еволюції. 3. Групи проєктів та розрахунки робота. Студенти можуть працювати в групах, дотримуючись загальних рекомендацій та проєктів, які мають розвиватися в біосфері. Це сприяє розвитку комунікативних навичок, колективної співпраці та обміну ідеями.
Посилання
Варламова Л.Д., Дмитрієв Д.Д. Використання лазерного сканера для збереження архітектурно-історичної спадщини. Інтерактивна наука. 2017. № 12 (22), с. 123–127.
Іваніна А.В., Гоцанюк Г.І. Історична геологія з основами палеонтології. Ч. 1. Палеонтологія (у схемах, рисунках і таблицях) : навчально-методичний посібник. Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка. 2017. 310 с.
Муза Д.Є. Ноосферний проект соціоприродної еволюції: пошук алгоритмів стійкості : колективна монографія. Донецьк : ДонНТУ. Технопарк ДонНТУ УНІТЕХ. 2014. 288 с.
Палеонтологія, палеоекологія, еволюційна теорія, стратиграфія : Словник-довідник. Харків : Око. 1995. 288 с.
Пожарицький О.П., Демчук Л.І. Гейміфікація як інноваційний засіб викладання природничих дисциплін у ЗВО. Науковий журнал «Інноваційна педагогіка». 2022. Вип. 53, том 1. С. 76–81.
Савельєв О.Г., Олійник М.О., Янущенко Д.В. Палеонтологічні дослідження : методичні рекомендації. Запоріжжя. 2019. 40 с.
Свинко Й.М., Дем’янчук П.М., Волік О.В., Гулик С.В. Цікава палеонтологія Тернопілля : навчальний посібник. Тернопіль : Осадца Ю.В., 2018. 122 с.
Benton M.J. Paleobiology and the Fossil Record / M.J. Benton, D.A. Harper. 2015. URL: http://www.blackwellpublishing.com/paleobiology.
Education 2030: Incheon declaration and framework for аction towards Inclusive and equitable quality education and lifelong learning for all. URL: http://unesdoc.unesco.org/images/0023/002338/233813M.pdf (дата звернення: 21.07.2023).
Gallison P. Visual STS. Visualization in the Age of Computerization. London : Routledge. 2014. P. 197–225. URL: https://galison.scholar.harvard.edu/fi les/andrewhsmith/fi les/p_galison-visual_sts.pdf.
Kireitseva Hanna, Demchyk Lyudmila, Paliy Olga, Kahukina Anastasiia. Toxic impacts of the war on Ukraine. International Journal of Environmental Studies/Taylor & Francis. 2023. P. 267–276.