ВІД МІКРОПАЛЕОНТОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ДО МІКРОПАЛЕОНТОЛОГІЧНОЇ НАУКОВОЇ ШКОЛИ У ЛЬВІВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
DOI:
https://doi.org/10.30970/pal.53.02Ключові слова:
Львівська мікропалеонтологічна школа, мікрофосилії, наноп-ланктон, палінологія, диноцисти, діатомеї, форамініфери, тінтініди, радіолярії, спікули губок, остракоди, конодонти.Анотація
Виникнення наукових середовищ з окремих галузей наук сприяло згодом зародженню наукових шкіл. Так, у свій час започаткування мікропалеонтологічних досліджень у науковому осередку м. Львова стало підґрунтям для становлення Львівської мікропалеонтологічної школи, історія якої охоплює понад 170 років. Її започаткування було закладене за часів перебування теренів Західної України у складі Австро-Угорщини водночас зі становленням мікропалеонтології у світовому масштабі. Свого розквіту ця галузь наук отримала з розшуком промислових покладів вуглеводнів і розвитком глибокого і надглибокого буріння. Так відбувся поступовий перехід від пізнавальної мікропалеонтології до фундаментальної з прикладним аспектом. На сучасному етапі мікрофауністичне датування гірських порід у поєднанні з іншими групами викопних організмів є одним із ефективних і посідає чільне місце у побудові моделей осадових басейнів, зокрема обґрунтуванні меж стратиграфічних підрозділів різного ступеня підпорядкування – від місцевих до глобальних. Висвітлено історію заснування і розвитку мікропалеонтологічних досліджень на Заході України, етапи становлення Львівської мікропалеонтологічної школи. Наведено напрями досліджень і результати досягнень кожного етапу. Схарактеризовано діяльність осередків науково-виробничих, науково-дослідних й науково-навчальних установ, у яких відбувалося вивчення мікрофосилій, внески у розвиток вивчення мікрофауни західних теренів України дослідників-мікропалеонтологів різних поколінь. Визначено структуру та об’єкти вивчення мікропалеонтології Заходу України. З’ясовано сучасні й подальші тенденції розвитку мікропалеонтологічних досліджень. Показано теоретичне, методологічне, прикладне і культурно-освітнє значення вивчення мікрофосилій.
Посилання
Бояринцева Н. Я., Кириллова Т. А. Находки вергуллинелл и истмий из олигоценовых отложений Украинских Карпат // Палеонт. сб. 1971. № 7. Вып. 2. С. 22–24.
Бояринцева Н. Я. Первая находка Haplophragmoides fidelis Ter-Grigorjan (Foraminif.) в олигоценовых отложениях Украинских Карпат // Палеонт. сб. 1974. № 10. Вып. 1. С. 34–35.
Буриндіна Л. В. До питання про вік тираської світи // Геол. журн. 1967. № 22. Вип. 3. С. 96–101.
Венглинский И. В., Розумейко С. В. О коррелятивной зоне Cystammina subgaleata в палеогеновых отложениях Магурской зоны Советских Карпат // Материалы ХI Конгресса Карпато-Балканской геологической ассоциации. – Киев : Наук. думка, 1977. С. 18–19.
Венглінський І. В. Форамініфери міоцену Закарпаття. Київ: Вид-во АН УРСР, 1958. 154 с.
Венглинский И. В. Фораминиферы и биостратиграфия миоценовых отложений Закарпатского прогиба. Киев : Наук. думка, 1975. 263 с.
Волошина А. М., Андреева Л. П. Фораминиферы из альбских отложений Волыни // Палеонт. сб. 1971. № 8. Вып. 2. С. 9–17.
Волошина А. М., Гуревич К. Я., Дабагян Н. В. и др. Атлас руководящих комплексов фораминифер, остракод, пыльцы, спор и отпечатков листьев палеозойских, мезозойских и кайнозойских отложений западных областей Украины // Тр. УкрНИГРИ. 1965. Вып. 10. С. 27–36.
Волошина А. М. Два новых вида рода Pseudocyclammina (Foraminifera) из берриасских отложений Тамбовской скважины (Восточный Крым) // Докл. АН УССР. 1976. № 4. С. 295–298.
Волошина А. М. Деятельность микрофаунистических лабораторий в западных областях УССР за годы Советской власти // Палеонт. сб. 1981. № 18. С. 108–110.
Волошина А. М. Некоторые виды верхнемеловых фораминифер окреснотей г. Львов // Тр. УкрНИГРИ. 1963. Вып. 5. С. 259–274.
Волошина А. М. Новий рід Vialovella з родини Ataxophragmiidae // Докл. АН УССР. 1972. Сер. Б. № 1. С. 11–12.
Волошина А. М. Некоторые виды верхнемеловых планктонных фораминифер Волыно-Подолии // Палеонт. сб. 1972. № 9. Вып. 1. С. 10–16.
Волошина А. М. Нониониды. Ископаемые фораминиферы СССР // Тр. ВНИГРИ. Новая сер. 1952. Вып. 63. С. 13–57.
Волошина А. М. О наличии верхнемеловых отложений в разрезе скважин в Предкарпатском прогибе // Геол. сб. 1956. № 2–3. С. 323–324.
Волошина А. М. Первая находка рода Berkerina (Foraminifera) в альбских отложениях Волыно-Подолии // Палеонтол. журн. 1970. № 4. С. 108–110.
Волошина А. М. Спроба зонального розчленування крейдових відкладів Керченського півострова за форамініферами // Допов. АН УРСР. 1972. Сер. Б. № 6. С. 493–495.
Грузман А. Д. Распределение мелких фораминифер в олигоценовых отложениях северо-западной части Украинских Карпат // Палеонт. сб. 1972. № 9. Вып. 1. С. 17–23.
Грузман А. Д., Гуридов А. И., Портнягина Л. А., Совчик Я. В. Палеонтологическая характеристика палеоценэоценовых отложений северного склона Украинских Карпат // Палеонт. сб. 1974. № 11. Вып. 1. С. 69–75.
Грузман А. Д., Портнягина Л. А. Новые данные о границе мела и палеонгена в Скибовой зоне Украинских Карпат // Палеонт. сб. 1976. № 13. С. 90–93.
Грузман А. Д., Дабагян Н. В. Зональная стратиграфия по планктонным фораминиферам палеоцена и эоцена южного склона Украинских Карпат // Тез. докл. на VII Всесоюз. микропалеонтол. совещании (Сыктывкар, 5–8 сентября 1977 г.). Москва : Изд-во АН СССР, 1977. С. 54–55.
Дабагян Н. В. К систематике семейства Planomalinidae // Вопр. микропалеонт. 1973. Вып. 16. С. 124–134.
Дидковский В. Я. К вопросу о деятельности микрофаунистических лабораторий в западных областях УССР за годы Советской власти // Палеонт. сб. 1983. № 20. С. 95–96.
Дулуб В. Г., Бурова М. И., Буров В. С., Вишняков И Б. Оъяснительная записка к региональной стратиграфической схеме юрских отложений Предкарпатского прогиба и Волыно-Подольской окраины Восточно-Европейской платформы // УкрНИГРИ. Ленинград, 1986. 58 с.
Дулуб В. Г., Терещук А. С. Представители милиолид из юрских отложений юго-западной окраины Русской платформы и Предкарпатского прогиба // Тр. УкрНИГРИ. 1964. Вып. 9. С. 106–110.
Дулуб В. Г. О нижнемеловом возрасте ставчанской свиты // Палеонт. сб. 1965. Вып. 2. С. 113–115.
Дулуб В. Г. Фораминиферы рода Vaginulina из нижнемеловых отложений Волыно-Подольской окраины Русской платформы и Предкарпатского прогиба // Палеонт. сб. 1968. № 5. Вып. 1. С. 3–9.
Дулуб В. Г. Находка Guttulina wolburgi (Bertenstein et Brand) в нижнемеловых отложениях Волыно-Подольской окраины Русской платформы и Предкарпатского прогиба // Новые данные по микрофауне Украины. 1968. № 15. С. 10–13.
Дулуб В. Г. Новые виды раннемеловых фораминифер рода Eoguttulina // Новые данные по микрофауне Украины. 1968. № 15. С. 8–9.
Дулуб В. Г. Фораминиферы верхнеюрских и нижнемеловых отложений Волыно-Подольской окраины Русской платформы и Предкарпатского прогиба // Тр. УкрНИГРИ. 1972. Вып. 27. С. 3–54.
Дулуб В. Г., Терещук А. С. Первые находки раннеоксфордских фораминифер на Волыно-Подолии // Палеонт. сб. 1972. № 9. Вып. 1. С. 3–9.
Дулуб В. Г., Терещук А. С. Нові дані до стратиграфії юри Волино-Поділля // Геологія і геохімія горючих копалин. 1972. Вип. 31. С. 62–67.
Дулуб В. Г. Особенности строения стенки раковин позднемальмских фораминифер Волыно-Подолии в связи с условиями их обитания // Тр. Ин-та геологии и геофизики СО АН СССР. 1975. Вып. 333. С. 246–250.
Зональная стратиграфия фанерозоя СССР. Справочное пособие / Андреева-Григорович А. С., Атабекян А. А., Беленкова В. С. и др. Москва : Недра, 1991. 160 с.
Иваник М. М., Маслун Н. В. Кремнистые микроорганизмы и их использование для расчленения палеогеновых отложений Предкарпатья. Київ : Наук. думка, 1977. 118 с.
Колчинцева Л. В. Микрофауна миоценовых образований Бильче-Волицкой зоны Предкарпатского прогиба в свете новых материалов // Палеонтологические исследования в Украине: Материалы I годичной сессии Украинского палеонтологического общества (Киев, 3–5 апреля 1978 г.). Киев : Наук. думка, 1980. С. 58–65.
Колчинцева Л. В. Некоторые данные о палеоэкологии сарматских остракод Закарпатья // Геологическое строение провинций горючих ископаемых на территории УССР. Киев : Наук. думка, 1978. С. 50.
Лещух Р., Іваніна А., Волошиновська О. та ін. Кафедра історичної геології та палеонтології: Довідково-інформаційне видання. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006. 68 с.
Маслакова Н. И. Меловая система. Верхний отдел / Н. И. Маслакова, А. М. Волошина // Геология СССР. Москва, 1969. Т. 8. С. 179–200.
Маслакова Н. І. Планктонні форамініфери при проведенні межі між альбом і сеноманом у Криму і Радянських Карпатах // Викопна фауна і флора України. 1975. Вип. 3. С. 68–74.
Маслакова Н. И. Стратиграфия и фауна мелких фораминифер палеогеновых отложений Восточных Карпат // Материалы по биостратиграфии западных областей Украинской ССР. Москва: Госгеолтехиздат, 1955. С. 5–132.
Маслакова Н. И. Фораминиферы. Атлас верхнемеловой фауны Северного Кавказа и Крыма // Тр. Всесоюз. науч.-исслед. ин-та природн. газа. Москва, 1959. С. 87–164.
Маслун Н. В. Биостратиграфическая характеристика нижнеэоценовых отложений Внутренней зоны Предкарпатского прогиба // Геол. журн. 1976. 36. Вып. 2. С. 107–114.
Маслун Н. В. Нові види аглютинуючих форамініфер з палеогенових відкладів Передкарпатського прогину // Матеріали до палеонтології кайнозою України. Київ : Наук. думка, 1977. С. 59–68.
Материалы по биостратиграфии западных областей Украинской ССР. Москва : Госнаучте-хиздат, 1956. 391 с.
Матковський О., Лещух Р., Павлунь М. Геологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка: минуле й сьогодення // Геолог України. № 4. 2010. С. 25–29.
Менкес М. А. Представители рода Catapsydrex в эоценовых отложениях юга Украины // Образ жизни и закономерности расселения современной и ископаемой микрофауны. Москва : Наука, 1975. С. 279–283.
Менкес М. А. Первая находка представителей рода Burseolina (Foraminifera) в СССР // Докл. АН УССР. Сер. Б. 1976. № 10. С. 882–884.
Мятлюк Е. В. Ископаемые фораминиферы СССР. Спириллиниды, роталииды, эпистоминиды и астеригериниды // Тр. Всесоюз. нефт. науч.-исслед. геол. развед. ин-та. Ленинград, 1953. Вып. 71. 274 с.
Олег Степанович Вялов / Сост. Т. Д. Билинкевич, Л. Д. Пономарева ; отв. ред. Я. О. Кульчицкий. Киев : Наук. думка, 1991. 100 с.
Палеонтологические исследования в Украине // Материалы I годичной сессии Украинского Палеонтологического Общества (Киев, 3–5 апреля 1978 г.). Киев : Наук. думка, 1980. 335 с.
Палеонтологічне товариство України / П. Ф. Гожик, Н. В. Маслун, В. І. Єфіменко, Н. М. Жабіна, В. Ю. Очаковський, Т. В. Шевченко, І. С. Супрун. Київ : Вид-во „Фоліант“, 2017. 120 с.
Палеонтологи Украины. Киев : ИГН АН УССР, 1980. 40 с.
Пишванова Л. С. Фораминиферы верхнеолигоценовых и миоценовых отложений западных областей Украины // Тр. УкрНИГРИ. 1972. Вып. 27. С. 205–284.
Пишванова Л. С. Маркирующие горизонты планктонных фораминифер в миоценовое время Предкарпатского прогиба // Тр. УкрНИГРИ. 1959. Вып. 1. С. 51–56.
Пишванова Л. С. Микрофауна из среднемиоценовой тирасской (гипсоангидритовой) свиты // Палеонт. сб. 1966. № 3. Вып. 2. С. 37–39.
Пишванова Л. С. Стратиграфия миоцена западных областей Украины по фораминиферам // Материалы VIII и IX съездов КБГА. Киев : Наук. думка, 1974. С. 35–40.
Розумейко С. В. Фациально-экологическое распределение фораминифер в нижних ярусах верхнего мела Волыно-Подольской плиты // Палеонт. сб. 1977. № 14. С. 14–17.
Розумейко С. В. Фораминиферы верхнемеловых отложений юго-запада Восточно-Европейской платформы. Киев : Наук. думка, 1978. 177 с.
Серова М. Я. Стратиграфия и фауна фораминифер миоценовых отложений Предкарпатья // Материалы по биостратиграфии западных областей Украинской ССР. Москва : Госнаучтехиз-дат, 1955. 374 с.
Стратиграфічний кодекс України / відп. ред. П. Ф. Гожик. 2-е вид. Київ, 2012. 66 с.
Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України у двох томах. Т. 1: Стратиграфія верхнього протерозою, палеозою та мезозою України [Текст] / гол. ред. П. Ф. Гожик. Київ : ІГН НАН України, Логос, 2013. 638 с.
Субботина Н. Н., Пишванова Р. В., Иванова Л. В. Стратиграфия олигоценовых и миоценовых отложений Предкарпатья по фораминиферам // Микрофауна СССР. 1960. Вып. 11. С. 41–46.
Терещук А. С. О новой микрофаунистической зоне Siderolites krechovi из верхнемеловых отложений Предкарпатья // Палеонт. сб. 1961. № 1. С. 105–108.
Терещук А. С., Розумейко С. В. Расчленение верхнего мела по скважине Перемышляны–103 на Волыно-Подольской окраине Русской платформы // Геология и геохимия горючих ископаемых. Киев : Наук. думка, 1969. С. 69–74.
Тузяк Я. Міжнародна Стратиграфічна Шкала: сучасний стан та її значення для оновлення ЗСШ України // Матеріали Міжнародної наукової конференції „Роль вищих навчальних закладів у розвитку геології“ (до 70-річчя геологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка), 31 березня – 3 квітня 2014 р. (Київ, Україна). Київ, 2014. С. 97–99.
Тузяк Я. Створення палеонтологічної інформаційної системи „Paleodata“ на базі ІСІР для палеонтологічного музею та лабораторії палеонтологічних досліджень геологічного факульте-ту Львівського національного університету імені Івана Франка // Еволюція органічного світу та етапи геологічного розвитку Землі: Матеріали XXXV сесії Палеонтологічного товариства НАН України (Львів, 19–22 травня 2014 р.). Київ, 2014. С. 147–148.
Тузяк Я. Львівська мікропалеонтологічна школа: етапи становлення, напрями досліджень, сучасний стан / 40 років Палеонтологічному товариству України // Матеріали ХХХVIII сесії Палеонтологічного товариства НАН України. Київ, 2017. С. 32–36.
Тузяк Я. Мікропалеонтологічні дослідження заходу України на межі тисячоліть: минуле, су-часність, майбутнє / Розвиток промисловості та суспільства. Секція 5. Геологія і прикладна мінералогія // Матеріали Міжнародної науково-технічної конференції (24–26 травня 2017 ро-ку, м. Кривий Ріг). Кривий Ріг, 2017. С. 56–61. 70. Тузяк Я. Львівська мікропалеонтологічна школа як етап становлення мікропалеонтологічних досліджень на Заході України // Вісник Львівського ун-ту. Серія геологічна. 2017. № 27. С. 173–194.
Успехи в изучении микроорганизмов мезо-кайнозоя Украины / [отв. ред. О. К. Каптаренко-Черноусова]. Киев : Наук. думка, 1971. 238 с.
Alth A. Wapien Niznowski i jego skamielini // Akad. Umijetnosci w Krakowie. Krakow, 1881. N 6. 160 s.
Alth A. Geognostisch-paläotologische Beschreibung der nächsten Umgebung von Lemberg // Haid. Naturwiss. Abhandl. Wien, 1850. Bd. III. Abt. 2. 113 s.
Baker M. Employment for the microscope / M. Baker. Dodsley, London, 1753. 403 p.
Cushman J., Glazewski K. Upper Urassic Foraminifera from the Nizniov limestone of Podole, Po-land // Cushman Lab. Foram. Research Contr. 1949. Vol. 25. P. 1–11.
Dunikowski E. Nowe foraminifery kredowego marglu lwowskiego // Kosmos. 1879. T. 4. S. 102–135.
Friedberg W. Przychynek do znajomości otwornic kredowego marglu Lwowskiego // Kosmos. 1897. T. 22. S. 265–296.
Ehrenberg C. G. Beiträge zur Kenntnis der Organisation der Infusorien und ihrer geographischer Verbreitung, besonders in Sibirien // Abhandlungen der Königlichen Akademie der Wissenschaften zu Berlin. Aus dem Jahre 1830. Physikalische Abhandlungen, 1830. 1832. P. 1–88. Pls. 1–8.
Ehrenberg C. G. Mikrogeologie. Das Erden und Felsen schaffende Wirken des unsichtbar kleinen selbständigen Lebens auf der Erde. Voss, Leipzig, 1854. 374 p.
Grzybowski J. Die Mikrofauna der Karpathenbildungen: III: Die Foraminiferen der Inocer-amenschichten von Gorlice // Acad. Sei. Cracovie, Cl. Sei. Math. Nat., Bull. Internat. Krakow, 1901. No. 4.
Grzybowski J. Geological Atlas of Galicja. Tekst do Zeszytu Czternastego. Wydawnictwa Komisyi Fizyograficznej Akademii Umiejętności, Kraków, 1903. 1–91 (in Polish only).
Haeckel E. Die Radiolarien (Rhizopoda radiaria). Berlin, 1862. Рls. 35.
Latreille P. A., Dufart F. Histoire Naturelle Genrale et Particulière, des Crustacés et des Insectes. Paris. 1802. Vol. 7. Р. 1–413. Рls. 58–66.
Lomnicki A. M. Atlas geologiczny Galicji. Zesz. 7, 9, 10, 18. Kraków, 1845–1905.
Lomnicki A. M. Kreda pod Źurawnem // Kosmos. 33. Lwów, 1908.
Niedzviedzki J. Mikrofauna kopalna ostatnich probek wiercenia we Lwowe w r. 1894 // Kosmos. 1896. T. 21. S. 240–247.
Olszewski S. Otwornice (Foraminifera) marglu kredowego kotliny lwowskiej // Spraw. Komis. Fizjogr. Krakow, 1875. T. 9. S. 95–149.
d'Orbigny A. D. Tableau méthodique de la classe des Céphalopodes // Annales des Sciences Na-turelles. 1826. Vol. 7. Р. 96–169; 245–314.
Reuss A. E. Die Foraminiferen und Fntomostrsceen des Kreidemergels von Lemberg // Haid. Naturwiss. Abhandl. Wien, 1850. Bd. IV. Abt. 1. 36 s. 90. The Geologic Time Scale 2020 / Gradstein F. M., Ogg J. G., Schmitz M. D., Ogg G. M. (eds.). Amsterdam et al.: Elsevier, 2020. Vol. 1, 2. XVIII+1144 p.
