GLOBOROTALIA MENARDII (D’ORBIGNY, 1826) PARKER, JONES & BRADY, 1865 (ПЛАНКТОННІ ФОРАМІНІФЕРИ, МІОЦЕН, ПОДІЛЛЯ): ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН (КОМЕНТАРІ ДО ТАКСОНОМІЇ, НОМЕНКЛАТУРИ І ФІЛОГЕНІЇ)
Ключові слова:
Globorotalia menardii, морфологія, таксономія, номенклатура, філогенія, міоцен, ПоділляАнотація
Уперше для ранньосарматських відкладів (буглівські верстви, міоцен) території Поділля (Західна Україна) наведено монографічний опис одного з біомаркерів екозони Globorotalia menardii–Anomalinoides dividens–Spirolina austriaca. З‟ясовано її таксономічне положення і філогенетичні зв‟язки. Визначено, що подія морфологічної зміни у будові скелетів Globorotalia menardii має глобальне значення із діахронним зміщенням у часі з тенденцією до омолодження і залежить від змін умов навколишнього середовища. Еволюційна мінливість цього таксону полягає у виявленні різноманіття морфологічних параметрів скелетів (розмір черепашки, висота спіралі, кількість камер в останньому оберті, наявність чи відсутність кіля, шипів та ін.) від Середземномор‟я, тропічної Атлантики до східної частини тропічної зони Тихого й Індійського океанів за останні 13 млн років. В екоінтервалі (буглівські верстви, с. Ванжулів) цей вид виявлено у вигляді двох генерацій: 1 – пізньобаденська, черепашка дрібних розмірів (0.47 мм), з меншою кількістю камер в останньому оберті (6–7,5), з кілем, оснащеним шипами, стінка непрозора; 2 – ранньосарматська, черепашка більших розмірів (0.65 мм), з більшою кількістю камер в останньому оберті (9–11), безкілеві, стінка напівпрозора.
Посилання
Aze Т., Ezard Th. H. G., Purvis A., Coxall H. K., Stewart D. R. M., Wade B. S.,Pearson P. N. A phylogeny of Cenozoic macroperforate planktonic foraminifera from fossil data // Biological Reviews. 86. 2011. Р. 900–927.
Bandy O. L. Origin and development of Globorotalia (Turborotalia) pachyderma(Ehrenberg) // Micropaleontology. New York, 1972. Vol. 18. N. 3. P. 294–318.
Banner F. T., Blow W. H. Some primary types of species belonging to the superfamily Globigerinaceae // Contributions from the Cushman Foundation for Foraminiferal Research. New York, 1960. Vol. 11. Part 1. P. 1–41.
Banner F. T., Blow W. H. Progress in the planktonic foraminiferal biostratigraphy of the Neogene // Nature. London, 1965. Vol. 208. P. 1164–1166.
Blow W. H. The Cainozoic Globigerinida. Text, part I, II, Section I. Leiden, 1979. 752 p.
Bolli H. M. The foraminifera of Sites 23–31, Leg 4 // Initial Reports of the Deep Sea Drilling Project. College Station. 1970. Vol. 4. P. 577–643.
Bolli H. M. Evolutionary trends in planktonic foraminifera from Early Cretaceous to Recent, with special emphasis on selected Tertiary lineages // Bulletin des Centres de Recherches Exploration et Production elf-Aquitaine. Pau. 1986. Vol. 10. N. 2. P. 565–577.
Bolli H. M., Saunders J. B. Oligocene to Holocene low latitude planсtic foraminifera. In: Bolli H. M., Saunders J. B., Perch-Nielsen K. (eds.) Plankton stratigraphy. Cambridge University Press. Cambridge, 1985. P. 155–262.
Brady H. B. Report on the foraminifera dredged by H. M. S. Challenger, during the years 1873–1876 // Reports of the Scientific Results of H. M. S. Challenger 1873-6. London, 1884. Vol. 9 (zoology). P. 1–84.
Cushman J. A., Jarvis P. W. Miocene foraminifera from Buff Bay, Jamaica // Journal of Paleontology. Lawrence, 1930. Vol. 4. N. 4. P. 353–368.
Fornasini C. Sinossi metodica dei foraminiferi sin qui rinvenuti nella sabbia del Lido di Rimini // Reale Accademia delle Scienze dell‟Istituto di Bologna. Memorie di Scienze Naturali (ser. 5). 1902. Vol. 10 (1902–1904). P. 1–68.
Hayward B. W., Le Coze F., Vachard D., Gross O. World Foraminifera Database. Globorotalia Cushman, 1927. Accessed through: World Register of Marine Species. 2020. http://www.marinespecies.org/aphia.php?p=taxdetails&id=112200 on 2020-12-23
Kennet J. P., Srinivasan M. S. Neogene planktonic foraminifera. A phylogenetic atlas. Hutchinson Ross Publishing Company. Stroudsburg, Pennsylvania, 1983. 265 p.
Kent D. V., Spariosu D. J. Magnetostratigraphy of Caribbean Site 502A hydraulic piston cores // Initial Reports of the Deep Sea Drilling Project. College Station. Vol. 68. 1982. P. 419–433.
Knappertsbusch M. Morphological variability of Globorotalia menardii (planktonic foraminifera) in two DSDP cores from the Caribbean Sea and the Eastern Equatorial Pacific // Carnets de Gеologie / Notebooks on Geology, Brest, Article 2007/04. Р. 1–34.
Knappertsbusch M. Evolutionary prospection in the Neogene planktic foraminifer Globorotalia menardii and related forms from ODP Hole 925B (Ceara Rise, western tropical Atlantic): evidence for gradual evolution superimposed by long distance dispersal? // Swiss Journal of Palaeontology. 2016. 135(2). P. 38.
Lamb J. L., Beard J. H. Late Neogene planktonic foraminifers in the Caribbean, Gulf of Mexico, and Italian stratotypes / The University of Kansas Paleontological Contributions, Lawrence, Article 57 (Protozoa 8). 1972. 67 p.
Mary Y. Morphologic, biogeographic and ontogeneticinvestigation of Mid-Pliocene menardellids (planktonic foraminifera) / Ph. D. Dissertation. Phil. Nat. Fakultat, Universitat Basel, 2013. 173 p.
Mary Y., Knappertsbusch M. Morphological variability of menardiform globorotalids in the Atlantic Ocean during Mid-Pliocene // Marine Micropaleontology. 2013. Vol. 101. P. 180–193.
Mary Y., Knappertsbusch M. Worldwide morphological variability in Mid-Pliocene menardellid globorotalids // Marine Micropaleontology. 2015. Vol. 121. P. 1–15.
Melville R. V., Smith J. D. D. Official lists and indexes of names and works in zoology // International Trust for Zoological Nomenclature, on behalf of the International Commission on Zoological Nomenclature. London, 1987. 366 p. URL: http://www.iczn.org/names_works _zoology.pdf
d’Orbigny A. Tableau mеthodique de la classe des cephalopods // Annales des Sciences Naturelles de Paris. Paris, 1826. Vol. 1. N. 7. P. 96–314.
d’Orbigny A. Foraminifеres. In: Sagra R. de la (ed.). Histoire physique, politique et naturelle de l‟ile de Cuba. Arthus Bertrand: Paris, 1839. 224 p.
Parker W. K., Jones T. R., Brady H. B. On the nomenclature of the foraminifera; Part XII. The species enumerated by d‟Orbigny A. in the Annales des Sciences Naturelles. Vol. 7. 1826 // Annual Magazine of Natural History London, 1865. Ser. 3. Vol. 16. P. 15–41.
Singh A. D., Verma K. Miocene planktic foraminifera from the Northern Indian ocean // Special publication of the palaeontological society of India. N. 5. February, 2014. P. 199–212.
Sierro F. J. The replacement of the Globorotalia menardii group by the Globorotalia miotumida group: an aid to recognizing the Tortonian–
Messinian boundary in the Mediterranean and adjacent Atlantic // Mar. Micropaleontol, 1985. N. 9. P. 525–535.
Stainforth R. M., Lamb J. L., Luterbacher H., Beard J. H., Jeffords R. M. Cenozoic planktonic foraminiferal zonation and characteristics of index forms. The University of Kansas Paleontological Contributions, Lawrence, 1975. Vol. 62. P. 1–425.
Stainforth R. M., Lamb J. L., Luterbacher H. Rotalia menardii Parker, Jones, Brady, 1865 (Foraminiferida): Proposed suppression of lectotype and designation of neotype Z.N.(S.) 2145 // Bulletin of Zoological Nomenclature. London, 1978. Vol. 34. N. 4. P. 252–262.
Todd R. Planktonic Foraminifera from Deep-Sea Cores off Eniwetok Atoll: U.S. Geol. Survey Prof. Paper 260-CC. USA Government printing office. Washington, 1964. P. 1067–1099.
Tuzyak Ya. Buhliv beds (Neogene, Miocene) of the Podillya (Western Ukraine): micropaleontological, stratigraphical, facial, paleoecological, paleogeographical diagnostic criteria and formation conditions // Actual problems of natural sciences: modern scientific discussions: Collective monograph. Riga: Izdevniecība “Baltija Publishing”, 2020. P. 526–581.
Tuzyak Ya. Buhlovian foraminiferal assemblages (Miocene, Neogene) of Western Ukraine (Podillya): taxonomic composition, paleoecology, paleogeography // The 7th International scientific and practical conference “Scientific achievements of modern society” (March 4–6, 2020) Cognum Publishing House, Liverpool, United Kingdom. 2020. P. 225–235.
Weiner A. K. M., Weinkauf M. F. G., Kurasawa A., Darling K. F., Kucera M. Genetic and morphometric evidence forparallel evolution of the Globigerinella calida morphotype // Marine Micropaleontology. 2015. Vol. 114. P. 19–35.
