ХАРАКТЕРИСТИКА ПАЛЕОНТОЛОГІЧНИХ ГЕОТУРИСТИЧНИХ ОБ’ЄКТІВ СЕРЕДНЬОГО ПРИДНІСТЕР’Я (ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ)
DOI:
https://doi.org/10.30970/pal.56.7Ключові слова:
палеонтологія, палеоорганізми, викопні рештки, геотуризм, геотуристичні об’єкти, геоспадщина, Середнє Придністер’я, Тернопільська областьАнотація
Геотуризм, який є складником наукового туризму, вирізняється серед інших різновидів туризму науково-освітнім направленням. Це не просто споглядання цікавих місць, а певна взаємодія з об’єктами, оцінка та аналіз їх стану, наукового значення, цінності. Місця перебування палеоорганізмів є важливими об’єктами для досліджень, пов’язаних з виявленням кліматичних змін минулого, еволюцією видів, установленням геохронології, чим можуть привертати увагу науково-підкованих туристів. У межах досліджуваного регіону присутні об’єкти, які заслуговують уваги. Загалом виокремлено та вперше створено паспортизований опис для шести об’єктів Середнього Придністер’я, кожен із яких має унікальні палеонтологічні знахідки. Опорний розріз силуру Поділля, який характеризується повнотою розрізу, різнофаціальним складом, хорошою відслоненістю та широкою палеонтологічною характеризованістю, заслуговує уваги представників європейської геологічної спадщини. У статті виділено Дзвенигородське, Трубчинське та Білівецьке відслонення силуру та детально схарактеризовано у вигляді паспортизованих описів. Також виокремлено місцеперебування девонської флори біля с. Вістря в межах девонського відслонення, які мають вагоме значення для встановлення історії розвитку рослинного світу. Представлені об’єкти схарактеризовано за такими ознаками: група, тип, категорія, стратиграфічне положення, літологічна характеристика, палеонтологічна характеристика, наукове значення, цінність об’єкта та ін. Паспортизовані описи матимуть вагоме значення для подальших досліджень та розвитку геотуризму в межах досліджуваного регіону. Найбільш цікаві об’єкти із цього переліку – Дзвенигородське, Трубчинське та Білівецьке відслонення – близько розташовані один до одного, що дає нагоду розробити для них єдиний геотуристичний маршрут. Додатково в межах Борщівського району, де розташовані ці об’єкти, є велика кількість відомих печер, що дає змогу зробити потенційні геотуристичні маршрути ще цікавішими для туристів.
Посилання
Денисик Г. І., Мудрак Г. В. Унікальні ландшафти Середнього Придністер’я, Вінниця : 2014. 262 с.
Денисик Г. І., Страшевська Л. В., Корінний В. І. Геосайти Поділля, Вінниця: 2014. C. 96–122.
Клапоущак І. Д. Травертинові скелі Середнього Подністров’я як об’єкти природньої спадщини та ресурси геологічного туризму, Олімпійський рух на теренах Західної України – минуле та сьогодення / Матеріали ІІ регіонального науково-методичного семінару. Тернопіль: 2017. 58 с.
Мороз С. А. Історія біосфери Землі. Книга 1. Теоретико-методологічні засади пізнання, Навчальний посібник. У 2 кн. Київ : Заповіт, 1996. 386 с.
Сліпченко І. Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. Том 1, 274 с.
Сивий М. Я. Географія Тернопільської області: Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Тернопіль, 2017. 536 с.
Цегельнюк П., Гриценко В., Константиненко Л., Іщенко А., та ін. Силур Поділля. Путівник екскурсії. Київ : Наукова думка, 1983. С. 10–21.
Черняк В. М., Синиця Г. Б, П’ятківський І. О. Унікальні перлини природи Тернопільщини. Тернопіль, 2014. 138 с.
Wikipedia, the free encyclopedia [Electronic resource]. 2005–2024. Available from : https://uk.wikipedia.org.