ОСОБЛИВОСТІ ЛІТОГЕНЕЗУ ПАЛЮДАЛЬНИХ ТРАВЕРТИНІВ БАСЕЙНУ Р. ЗУБРА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30970/pal.56.8

Ключові слова:

палюдальні травертини, вапняковий туф, карбонатне болото, геологічна пам’ятка природи, басейн р. Зубра

Анотація

Проведено дослідження болотних травертинів басейну річки Зубра: уперше проаналізовано комплекс органічних решток у відкладах палюдальних вапнякових туфів, здійснено палеолоекологічну реконструкцію умов їхнього формування та встановлено тенденції сучасної антропогенної трансформації травертинового тіла. На сьогоднішній день у басейні р. Зубра зберігся лише один травертиновий масив площею близько 1 га. Місцями він дуже пошкоджений і є аморфним нагромадженням уламків різної форми та розміру, які мають варіативне забарвлення й представлені двома основними літофаціями: фітогермальною та мікродетритовою. У складі фітогерм переважають рештки представників осокових та злакових рослин, живі стебла яких формували каркас відкладень. Мікродетритові травертини, сформовані переважно кальцифікованими залишками сильно розкладеного опалого листя дерев та відмерлими частинами трав’янистих рослин, характеризуються однорідною пористою структурою, у якій слабко зчитується первинний органічний субстрат. Особливістю досліджуваних травертинових утворень є наявність численних залізистих стяжінь, що репрезентовані безладно розподіленими рудними масами, гніздоподібними залізистими конкреціями та ділянками вкраплень. Проведені дослідження засвідчують, що травертинові відклади басейну річки Зубра є залишками карбонатного (алкалінового) болота, яке зникло через активну й довготривалу антропогенну трансформацію території. Специфічна рослинність, слабка проточність, невелика глибина та наявність джерельних вод гідрокарбонатно-кальцієвого складу сприяли утворенню значних покладів вапнякового туфу. Незважаючи на те що виявлені травертинові поклади з включенням залізних руд є інактивованими через антропогенне втручання, а алкалінове болото – «мертвим», уважаємо виявлену нами в околицях с. Кротошин локацію унікальною з огляду на історичну, естетичну та насамперед науково-пізнавальну цінність. Травертиновий масив потребує збереження й присвоєння статусу геологічної пам’ятки природи місцевого значення та потребує подальших більш глибоких досліджень.

Посилання

Байрак Г. Р. Руслова мережа Львова: зміни за історичний період та сучасний стан. Вісник Львівського університету. Сер. геогр. 2016. Вип. 50. С. 3–21.

Данилик І., Борсукевич Л., Кузярін О., Гончаренко В., Ізмєст’єва С. Рідкісні оселища (NATURA-2000) верхів’я басейну ріки Західний Буг у контексті створення екологічної мережі Львівщини. URL: https://gcs.org.ua/habitats/.

Національний каталог біотопів України. За ред. Куземко А. А., Дідуха Я. П., Онищенка В. А., Шеффера Я. Київ : ФОП Клименко Ю. Я., 2018. 442 с.

Рагуліна М., Орлов О., Борняк У., Дмитрук Р., Кіт Л. Оселище вуглекислих залізистих травертинових джерел Міжгірської Верховини (Українські Карпати). Навколишнє середовище для майбутнього через наукову освіту: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (1–2 червня 2023). Ужгород : ПП «АУТДОР-ШАРК», 2023. С. 125–128.

Старовинні карти України. URL: https://freemap.com.ua.

Apolinarska K., Kiełczewski R., Pleskot K., Marzec M., Aunina L., Michalska D., Siepak M., Kowalczyk C., Gałka M. The decline of tufa deposition in an alkaline fen ecosystem in East-Central Europe and its impact on biotic assemblages: Insights from monitoring and paleoecological data. Science of The Total Environment. Vol. 912, 2024, 169408. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2023.169408.

Arcanum Maps. URL: https://www.arcanum.com/en/maps.

Banning A., Rüde T. R., Dölling B. Crossing redox boundaries – aquifer redox history and effects on iron mineralogy and arsenic availability. Journal of Hazardous Materials. 2013. Vol. 262. P. 905–914.

Brenko T., Borojević Šoštarić S., Ružičić S., Sekelj Ivančan T. Evidence for the formation of bog iron ore in soils of the Podravina region, NE Croatia: Geochemical and mineralogical study. Quaternary International, 2020. Vol. 536. P. 13–29.

Croft D. A., Su D. F., Simpson S. W. Introduction to Paleoecological Reconstruction. Methods in Paleoecology. Vertebrate Paleobiology and Paleoanthropology. Springer, Cham. 2018. https://doi.org/10.1007/978-3-319-94265-0_1.

Graupner А. Raseneisenstein in Niedersachsen: Entstehung, Vorkommen, Zusammensetzung u. Verwendung. Göttinger Tageblatt. 1982. 180 р.

Hodgetts N., Söderström L., Blockeel T. et al. An annotated checklist of bryophytes of Europe, Macaronesia and Cyprus. Journal of Bryology. 2020. Vol. 42 (1). P. 1–116.

Krotoszyn. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. IV: Kęs-Kutno, Warszawa 1883, s. 711.

Kaczorek D. A., Sommer M., Andruschkewitsch I., Oktaba L., Czerwinski Z., Stahr K. Сomparative micromorphological and chemical study of “Raseneisenstein” (bog iron ore) and “Ortstein”. Geoderma, 2004. Vol. 121. P. 83–94.

Kaczorek D., Sommer M. Micromorphology, chemistry, and mineralogy of bog iron ores from Poland. Catena, 54, 2003. Р. 393–402.

Łomnicki А. M. Geologia Lwowa i okolicy. Atlas geologiczny Galicyi. Zeszyt 10 czesc 1. Kraków : Wydawnictwo Fizjograficzne Akademii Um. 1897. 208 s.

Łomnicki А. M. Przyczynek do geologii okolic Lwowa. Kosmos. 1893. XVIII. S. 337–341.

Mapy.cz. URL: https://uk.mapy.cz/

NATURA 2000. URL:https://natura2000.eea.europa.eu

Pedley M. Sedimentology of Quaternary perched springline and paludal tufas: criteria for recognition, with examples from Guadalajara Province, Spain. Sedimentology, 2003. Vol. 50. Р. 23–44.

Pentecost A. Travertine. Berlin: Springer. 2005. 445р.

Plants of the World Online. POWO (2023). Facilitated by the Royal Botanic Gardens, Kew. URL:http://www.plantsoftheworldonline.org/

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30