СЕДИМЕНТАЦІЙНИЙ ТА ПОСТСЕДИМЕНТАЦІЙНИЙ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ МІНЕРАЛЬНО-ЕЛЕМЕНТНИХ АСОЦІАЦІЙ У ВУГЛЕПОРОДНИХ МАСИВАХ ДОНБАСУ
DOI:
https://doi.org/10.30970/vgl.38.10Ключові слова:
вуглепородні масиви, неорганічні компоненти, седиментаційний процес, постседиментаційний процес, ДонбасАнотація
Седиментаційний і постседиментаційний чинники формування вугленосних формацій відіграли провідну роль у накопиченні та збагаченні їх окремими хімічними елементами. Останнім часом велику увагу приділяють можливостям розроблення вугільних покладів як комплексних родовищ. Вугілля, окрім органічних речовин, завжди містить, як домішки, неорганічні компоненти. Дослідження мінерально-елементних асоціацій важливе для визначення процесів, які сприяли формуванню вуглепородних масивів, і змін, які відбулися в постформаційний період. У зазначених вуглепромислових районах відібрані зразки за мінеральними новоутвореннями несуть сліди високотемпературного впливу, які виражаються у формі доломітизації вапняків, в інтенсивному озалізненні (утворення оксидів та сульфідів заліза), у перекристалізації карбонатів раковин і фосилізації уламків рослинних решток. Магмотермальні процеси, які розпочалися під час утворення морфоструктур і формування умов торфонакопичення, активізувалися в післякарбонових гідротермальних проявах у товщі вуглепородного середньокарбонового масиву, які проявилися у вигляді значних мінеральних новоутворень, найвиразніше представлених сульфідним зруденінням. Інтенсивне сульфідне зруденіння простежується у зразках, шліфах і аншліфах із виразним заміщенням органічних залишків піритом. Процеси інтенсивного зруденіння, що виражені у зміні складу пісковиків дислокованої підошви вугільних пластів, являють собою більш пізні в геологічному часі події, які суттєво відстають від тектонічних і тектоно-магматичних перетворень земної поверхні під басейнами торфонакопичення середнього карбону. Мінерально-літологічний чинник, зумовлений проявами деяких парагенетичних мінеральних асоціацій, дозволяє проводити кореляцію вугільних пластів за ступенем вуглефікації та виявляти маркувальні горизонти. Сучасний перерозподіл хімічних елементів у вуглепородному масиві представлено переважно карбонатами та сульфатами, які фіксуються як новоутворення в закритих виробках.
Посилання
Бушак С.М. Визначення генетичних факторів вуглеутворення за складом неорганічної частини вугілля (на прикладі вивчення зольності). Геологічний журнал. 2003. № 3. С. 47–53.
Бушак С.М. Особливості складу неорганічних компонентів вугілля Донецько-Макіївського ГРП Донбасу у зв’язку із проблемою їх викидонебезпечності. Сучасні проблеми геології і геохімії корисних копалин : тези доповідей Наукової конференції. Львів, 1993. С. 27–28.
Бушак С.М. Використання тонштейнів для кореляції вугільних пластів Західного Донбасу. Тектоніка і стратиграфія. 2005. Вип. 34. C. 87–92.
Вергельська Н.В. Ознаки вторинного зруденіння у вуглепородних масивах Південно-Західного Донбасу. Мінералогія: сьогодення і майбуття : збірник матеріалів VІІІ Наукових читань імені академіка Є. Лазаренка, Львів – Чінадієве, 11–14 вересня 2014 р. Львів, 2014. С. 24–25.
Вергельська Н.В. Вміст мінеральних компонентів у бурому вугіллі Дніпробасу. Збірник наукових праць ІФД. Київ : Логос, 2008. С. 32–36.
Етапи утворення вугленосних формацій у геологічних структурах України. ІГН НАН України / А.Я. Радзівілл та ін. Київ : LAT & K, 2012. 215 с.
Ішков В.В., Козій Є.С. Аналіз розповсюдження хрому і ртуті в основних вугільних пластах Красноармійського геолого-промислового району. Тектоніка і стратиграфія. 2019. Вип. 46. С. 96–105.
Ішков В.В., Козій Є.С. Про розподіл токсичних і потенційно токсичних елементів у вугіллі пласта с7н шахти «Павлоградська» Павлоградсько-Петропавлівського геолого-промислового району. Вісник Київського національного університету. 2017. № 79. С. 59–66. https://doi.org/10.17721/1728-2713.79.09.
Козій Є.С. Миш’як, берилій, фтор і ртуть у вугіллі пласта с8 в шахти «Дніпровська» Павлоградсько-Петропавлівського геолого-промислового району. Вісник Дніпропетровського університету. 2018. № 26 (1). С. 113–120. https://doi.org/10.15421/111812.
Клевцов О.О. Грубоуламковий матеріал з вугільних шарів Донбасу і значення його вивчення для вирішення питань вугільної геології та палеогеографії : автореф. дис. … канд. геологічн. наук : 04.00.21. Київ, 2003. 15 с.
Пимоненко Л.І. Геодинаміка формування Донецького басейну. Тектоніка і стратиграфія. 2020. Вип. 47. С. 30–42.
Радзівілл А.Я. До прогнозу зміни метаноносності вугленосних відкладів Складчастого Донбасу із глибиною. Збірник наукових праць ІФД. Київ : Знання, 2001. С. 105–110.
Flaig W. Biochemical factors in coal formation. Coal and coal bearing strata / D.G. Murchison, T.S. Westoll Edinburgh, 1968. P. 197–232.
Landis C.A. Graphitization of dispersed carbonaceous material in metamorphic rocks. Contr. Miner. Petrol. 1971. Vol. 30. P. 34–45.
Geologic controls on coalbed occurrence in the Donets Basin (Ukraine) / V.A. Privalov et al. 3rd International Mithane Nitrjus Oxida Mitigation conference, 17–19.11.2003. Beijing, 2003. P. 126–129.
Vergelska N.V. Tectonic preconditions of coal fields formation sn the DNIPRO brown coal basin Ukraine. Documenta Geonica, 2013/1 IX Czech and Polish, “Geology of coal basins”, 15–17.10.2013. Ostrava, 2013. P. 165–170.
