КАРСТОВІ ОЗЕРА ТА ЇХ ТРАНСФОРМАЦІЯ В ТОРФОВИЩА ЯК ПРИРОДНІ КОМПЕНСАТОРНІ МЕХАНІЗМИ СТАБІЛІЗАЦІЇ ЛАНДШАФТУ В МЕЖАХ СОЛОТВИНСЬКОГО РОДОВИЩА

Анотація

Описано еволюцію постмайнінгових змін торфовища, карстового провалу та карстового озера «Чорний Мочар» у межах Солотвинського родовища кам’яної солі, які є одними з найбільш цікавих природних утворень. Історичні та сучасні карстові озера на ділянках поширення соленосних відкладів мають вагоме як загальнонаукове, так і прикладне значення як особливо цінні індикаторні об’єкти постійного моніторингу в умовах розробки соляних покладів.Наявність у геологічній будові легкорозчинних соляних формацій, їх локалізація в зоні активного водообміну, розчинення соляних мінералів з утворенням підземних порожнин, провалоутворення над природними чи техногенними пустотами, заповнення підземними водами та функціонування певний історичний (геологічний) період як гідрологічних об’єктів – карстових озер на прикладі урочища «Чорний Мочар» має вагоме значення для розуміння причинно-наслідкових зв’язків та прогнозування як стану геологічного середовища загалом, так і стану довкілля зокрема. Надзвичайно важливими аспектами еволюції карстових озер є їх природна еволюція в торфовища чи техногенно посилені процеси евтрофікації, замулення, заболочення з перспективою трансформації в торфові поклади при збереженні виявлених тенденцій у майбутньому. Наявність торфу в геологічних розрізах давніх карстових провалів є однозначним доказом наявності в них озер та їх змін в умовах сповільненого водообміну і, як наслідок, накопичення біогенних елементів.Доведено, що наявність торфовищ над соляними відкладами, що близько залягають до поверхні, є ознакою порушеності геологічного середовища, яке тривалий історичний (геологічний) період було стабілізоване, однак при зміні гірничо-геологічних, інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов потенційно знову може бути порушене. З огляду на це, такі ділянки можна вважати індикаторними, найбільш важливими для моніторингу за розвитком соляного карсту на всіх етапах розвитку: від утворення провалу, заповнення виїмки водою, функціонування як екосистеми озера із чистою водою до водної товщі, що зазнає евтрофікації з трансформацією в болото.Особливо актуальний моніторинг за такими об’єктами є в умовах наявності соляних копалень як потенційних чинників порушення гідрогеологічної рівноваги, коли будь-які, навіть найменші зміни, можуть бути важливими індикаторами активізації соляного карсту.Саме такий випадок двох карстових озер: історичного (геологічного), про який свідчать описані нами торфові відклади, та сучасного – водойми, що утворилася після провалоутворення у 2007–2009 роках, ми розглядаємо на прикладі ділянки Чорний Мочар у межах Солотвинського родовища кам’яної солі.