РУДОНОСНІСТЬ ЄМИЛІВСЬКОЇ ДІЛЯНКИ МЕЖИРІЧНОГО РОДОВИЩА ТИТАНОВИХ РУД
DOI:
https://doi.org/10.30970/vgl.39.15Ключові слова:
Коростенський плутон, Межирічне родовище, Ємилівська ділянка, геологічна будова, рудоносністьАнотація
Наведено відомості щодо геологічної будови Ємилівської ділянки Межирічного родовища титанових руд, у геологічній будові якої беруть участь кристалічні породи фундаменту, їх кора вивітрювання та різні за віком континентальні й морські відклади мезозою і кайнозою: нижньокрейдові континентальні (іршанська світа), верхньокрейдові узбережно-морські (мошно-руднянська світа), палеогенові (морські та континентальні), четвертинні континентальні відклади. Корисною копалиною Ємилівської ділянки є ільменіт. Представлено результати дослідження просторового поширення вмісту ільменіту в різновікових та різногенетичних утвореннях Ємилівської ділянки (кора вивітрювання, іршанська, мошно-руднянська світи, породи розкриву). Досліджено напрям і силу кореляційних зв’язків між різними параметрами (рельєф підошви, покрівлі, товщина, середній уміст ільменіту) різновікових і різногенетичних ільменітовмісних утворень. З’ясовано що загальним для всіх ільменітовмісних утворень є прямий різної сили кореляційний зв’язок між рельєфом підошви і покрівлі та між товщиною відкладів та середнім вмістом у них ільменіту; обернений різної сили кореляційний зв’язок наявний у всіх відкладах між рельєфом підошви відкладів і їх товщиною та між рельєфом підошви відкладів і середнім умістом ільменіту.Найбільш збагаченими ільменітом є кора вивітрювання кристалічних порід фундаменту та континентальні відклади іршанської світи (апт-нижній альб). Кора вивітрювання розкрита свердловинами на глибину лише 7 м. Продуктивними є відклади апту-нижнього альбу, які виповнюють давню ерозійно-тектонічну палеодолину та утворилися завдяки розмиву й перевідкладення елювію.Продуктивні відклади представлені різнозернирстими каолінистими пісками, вміст ільменіту в яких досягає 666,66 кг/м3. Породи мошно-руднянської світи турону мають фрагментарне поширення й містять ільменіт у незначній кількості. Уміст ільменіту в породах розкриву незначний. Акцентовано увагу на необхідності детального дослідження рудоносності кори вивітрювання в межах Ємилівської ділянки.
Посилання
Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини України. Металічні корисні копалини. Київ – Львів : Центр Європи, 2005. Т. 1. 785 с.
Ковальчук М. С. Геолого-генетичні моделі рудоносних кір вивітрювання та продуктів їх розмиву і перевідкладення. Здобутки і перспективи розвитку геологічної науки в Україні: Зб. тез наук. конф., присвяченої 50-річчю Ін-ту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка (14–16 трав. 2019 р., м. Київ). У 2-х т. Київ : НАН України, ІГМР ім. М. П. Семененка. 2019. Т. 2. С. 53–54.
Фігура Л. А., Ковальчук М. С. Рудоносність Осинової ділянки Межирічного родовища титанових руд. Геохімія та рудоутворення. 2022. Вип. 43. С. 59–73. https://doi.org/10.15407/ gof.2022.43.059
Фігура Л. А., Ковальчук М. С. Геологічна будова та рудоносність Юрської ділянки Межирічного родовища титанових руд. Мінералогічний журнал. 2023. Вип. 45, № 4. С. 100–117. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.45.04.100
Фігура Л. А., Ковальчук М. С. Поліхронно-полігенна просторово-парагенетична ільменітоносність Букінської ділянки Межирічного родовища титанових руд. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, серія Геологія, географія, екологія. 2023 (59) С. 55–71 https://doi.org/10.26565/2410-7360-2023-59-05
Фігура Л. А., Ковальчук М. С. Рудоносність Юрської ділянки Межирічного родовища титанових руд. Проблеми прикладних геологічних наук і шляхи їх подолання (до 160–річчя від дня народження В. І. Вернадського): Зб. матеріалів наук. конф. (Київ, 19–20 вересня 2023 р.) / НАН України, Ін-т геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка. Київ, 2023. С. 79–83
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
