МІНЕРАЛЬНИЙ СКЛАД РУД СТЕБНИЦЬКОГО РОДОВИЩА КАЛІЙНИХ СОЛЕЙ, ТЕХНОЛОГІЇ ЗБАГАЧЕННЯ, ВІДХОДИ, ЇХ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ

Автор(и)

  • Зенон Хевпа Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук
  • Василь Дяків Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Ігор Кицмур Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Володимир Петришин Львівський національний університет імені Івана Франка; Державна комісія України по запасах корисних копалин

DOI:

https://doi.org/10.30970/vgl.39.16

Ключові слова:

Стебницьке родовище калійних руд, геологічна будова, мінеральний склад, каїнт, лангбейніт, галіт, флотація, залишок від збагачення, хвостосховище, проблеми довкілля

Анотація

Описано геологічну будову, мінеральний склад калійних руд Стебницького родовища, розчинність найпоширеніших мінералів, головні специфічні особливості вилучених з надр соляних порід, застосовані технології збагачення, хімічний склад залишку від збагачення та перспективи його використання. Установлено, що для руд Стебницького родовища притаманна неоднорідність мінерального складу, домінування переважно каїніт-лангбенітових руд, порівняно невисокий уміст у полімінеральних рудах калію (10–12 % у перерахунку на К2О), обмежена, (погана) розчинність одного з головних калієвмісних мінералів (лангбейніту), досить значний уміст глинисто-мулисто-піскової фракції. Усі ці специфічні особливості суттєво ускладнювали застосовані технології збагачення.Доведено, що схема реалізована на Стебницькому калійному комбінаті зі збагачення й переробки полімінеральних руд, на практиці виявилася недосконалою та вкрай неефективною, а саме з 1 тонни калійних руд, внаслідок флотаційного збагачення утворювалось 700–800 кг залишку, зокрема майже половина калію і магнію. При цьому в залишок потрапляли не тільки нерозчинний залишок глинисто-мулисто-піщаного складу, а й недорозчинені лангбейніт та полігаліт, а також галіт та ропа з високим умістом хлористого натрію і калійно-магнієвих солей. Фактично хлорид натрію в процесі збагачення потрапляв не тільки в залишок від збагачення, а й у значних кількостях потрапляв у готовий продукт «Каліймаг», що містив підвищений уміст галіту.Тривале функціонування цієї технології призводило до утворення значних об’ємів залишку від збагачення, які призводили до пришвидшеного переповнення хвостосховища, що опосередковано стало причиною аварії та регіональної екологічної катастрофи внаслідок прориву його дамби 15 вересня 1983 р. та виливу в р. Дністер 4,5 млн м3 високонцентрованої ропи.На підприємстві Стебницьке ГХП «Полімінерал» заскладовані значні об’єми проміжних продуктів збагачення, у яких уміст калію та магнію вдвічі менший, ніж у первинних полімінеральних рудах, а також рідка фаза і твердий залишок від збагачення, які, з огляду на особливості застосованих методик збагачення, можуть бути використані для продукування протиожеледних засобів, низькосортних калійно-магнієвих добрив та інших застосувань.

Посилання

Білоніжка П. Хімічний та мінеральний склад відходів збагачення калійних руд Стебницького родовища та їхній вплив на довкілля / П. Білоніжка, В. Дяків. Вісник Львівського ун-ту. Серія геол. 2009. Вип. 23. С. 162–174. URL: http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/geology/article/view/3452

Білоніжка П., Дяків В. Стебницьке родовище калійних солей: розроблення, відходи збагачення руд, проблеми охорони довкілля Праці наукового товариства ім. Шевченка. Т. ХХХ. Геологічний збірник. Львів., 2012. С. 199–209.

Дяків В., Кицмур І. Природно-техногенні причини та еколого-геохімічні наслідки гідродинамічної аварії 15 вересня 1983 р. на Cтебницькому хвостосховищі. Вісник Львівського ун-ту. Серія геол. 2016. Вип. 30. С. 106–124. URL: https://geology.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2022/01/10-pp106-124.pdf

Кицмур І. І., Дяків В. О. Ретроспективний геоекологічний аналіз гідродинамічної аварії 15 вересня 1983 р. на Стебницькому хвостосховищі та геохімічних наслідків катастрофічного виливу розсолів у басейн верхнього Дністра. Матеріали Третьої наук.-практ. конференції «Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування». Трускавець, 4–7 жовтня 2016 р. ДСГіН України, ДКЗ України. Київ, 2016. С. 297–302.

Хевпа З., Кицмур І., Дяків В. Хвостосховище Стебницького ГХП «Полімінерал»: сучасний стан, шляхи покращення стану довкілля та забезпечення екологічної безпеки. Вісник Львівського університету. Серія геологічна. 2023. Вип. 37. С. 56–71. URL: https://journals.lnu.lviv.ua/index.php/geology/article/view/368/346

Гайдін А. М., Дяків В. О., Зозуля І. І. Розсоли в затоплених калійних рудниках Передкарпаття. Хімічна промисловість України. 2012. № 3 (110). C. 32–38.

Семчук Я. М. Вивчення міграції високомінералізованих розсолів у районі хвостосховища Калуського виробничого об'єднання «Хлорвініл» на фізичній моделі. Удосконалення технології видобутку та переробки калійних руд Прикарпаття: Збірник. Черкаси : ОН ТЕХІМ, № 952XII-Д84, 1985. С. 86–95.

Шестопалов В. М., Лисиченко Г. В. та ін. Висновок щодо комплексних геолого-гідрогеологічних, інженерно-геологічних та гідротехнічних досліджень ділянки руйнування дамби секції № 2 хвостосховища Стебниківського калійного заводу. Тимчасова комісія АН УРСР. Київ, 1984. 137 с.

Гребенюк Д. В., Яремчук Б. М. Технологічні схеми переробки полімінеральних калійних руд Прикарпаття. Хімічна промисловість України. 1995. № 2. С. 41–45.

Ерайзер Л. М., Іванченко Л. В. Перероблення полімінеральних руд Прикарпаття в калійні добрива методом сульфатного вилуговування: [монографія]. Одеса : Екологія, 2015. 136 с.

Кропивницька Л. М. Одержання лангбейнітового концентрату з галіто-лангбейнітового залишку калійних руд Прикарпаття : дис. … канд. техн. наук: 05.17.01. Львів, 2002. 130 с.

Карпець М. В., Костів І. Ю. Полімінеральні калійні руди Прикарпаття. Перероблення з розчиненням у воді. Хімічна промисловість України. 2007. № 2. С. 29–32.

Перекупко Т. В. Розчинення лангбейнітового концентрату у водних розчинах хлоридної кислоти з наступним переробленням їх у шеніт. Хімічна промисловість України. 2005. № 6. С. 3–7.

Хацевич О. М., Костів І. Ю., Хабер М. В. Полімінеральні калійні руди Прикарпаття. Нова технологія переробки. Хімічна промисловість України. 2005. № 4. С. 3–7.

Яворський В. Т., Перекупко Т. В., Кропивницька Л. М. Нова технологія переробки галіто-лангбейнітового залишку виробництв калійних добрив. Хімічна промисловість України. 2002. № 2. С. 3–8.

Яремчук Б. М., Варивода З. В. Деякі нові підходи до переробки полімінеральних калійних руд Прикарпаття. Хімічна промисловість України. 1995. № 2. С. 45–49.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-29