ПАЛЕОЦЕНОВІ УТВОРЕННЯ ВИСОКОГУСТИННИХ ПОТОКІВ ПІВНІЧНОГО ЗАХОДУ СКИБОВОГО ПОКРИВУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
DOI:
https://doi.org/10.30970/vgl.38.04Ключові слова:
Зовнішні Українські Карпати, седиментологічний аналіз, літодинамічні типи, гравітитиАнотація
Метою дослідження є з’ясування питань генезису утворень високогустинних палеопотоків у будові піщаного модуля палеоценової ямненської світи Скибового покриву Зовнішніх Українських Карпат. Методи. Досліджено природні відслонення басейнів річок Стрий і Дністер, де зверталась увага на літологічні, мінералогічні, петрографічні та структурно-текстурні особливості псамітових порід ямненської світи. Результати. За виконаними дослідженнями структурно-текстурних і речовинних особливостей уточнено та виокремлено літодинамічні типи псамітового модуля ямненської світи. Вони належать грубозернистим (та проксимальним) турбідитам, грейнітам, дебритам, утворенням розріджених і флюїдизованих потоків, підводно-осувним відкладам. У горішній частині турбідитів, грейнітів, відкладах розріджених та флюїдальних потоків зазначено сфероїдальні піщані стяжіння трьох різновидів. Із грейнітами та дебритами пов’язані відокремлені кулеподібні тіла діаметром до 1,5–2,0 м зі спіралеподібними текстурами. Виявлені сферичні стяжіння та тіла, вірогідно, належать до сейсмітів. Окрім того, спостерігаються окремі олістоліти та дебрисного вигляду конгломератобрекчії, які тяжіють до підводно-осувних комплексів. Вивчені літодинамічні типи належать до утворень високогустинних теригенних потоків, зародження та транспортування яких несе ознаки високої сейсмічної активності. Потоки формували підводні канали дренажної системи на пасивній окраїні Зовнішньокарпатського палеогенового басейну досліджуваного регіону у вигляді підводного конус-виносу. Процеси, які породжували виокремлені літодинамічні типи, діяли майже одночасно та трансформувались від щільнісних осувних явищ з поодинокими олістолітами до дебрисних, зернових, розріджених і флюїдних потоків і низькогустинних турбідитних течій із сейсмітами. Відклади потоків акумулювались у верхньому та середньому фенах, але траплялось, що досягали нижнього фену конусу виносу. Наукова новизна. Отримана інформація щодо утворень високогустинних палеопотоків ямненської світи Скибового покриву Зовнішніх Українських Карпат сприятиме подальшій деталізації палеоценової моделі тектоно-седиментологічного розвитку Зовнішньокарпатського палеобасейну Альпійського Тетісу. Практичне значення. Псаміти ямненської світи за речовинними та текстурними ознаками є перспективними літологічними та структурними пастками на вуглеводні.
Посилання
Гавришків Г.Я. Петрографія палеогенових відкладів «екзотичних скель» Скибового покриву Українських Карпат. Сучасні проблеми літології та мінерагенії осадових басейнів України та суміжних територій : збірник наукових праць Інституту геологічних наук Національної академії наук України. Київ, 2008. С. 7–69.
Гавришків Г.Я., Жуков С. Мінералогія і геохімія піскуватих конкрецій ямненської світи палеоцену Українських Карпат. Мінералогічний збірник. 2009. № 59. Вип. 1. С. 75–82.
Гнилко О.М. Про седиментаційні процеси формування флішевих відкладів Українських Карпат. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук Національної академії наук України. Київ, 2010. Вип. 3. С. 32–37.
Гнилко О.М. Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Стаття 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма. Геодинаміка. 2012. № 1 (12). С. 67–78.
Гнилко О.М. Геологічна будова та еволюція Українських Карпат : автореф. дис. … докт. геол. наук: 04.00.01. Львів, 2016. 46 с.
Тектоно-седиментаційна еволюція передової частини насувної споруди Українських Карпат / О.М. Гнилко та ін. Геологія і геохімія горючих копалин. 2021. № № 1–2 (183–184). С. 45–59. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.01-02.045.
Нові дані про перспективні нафтогазоносні об’єкти у пісковиках ямненської світи палеоцену північного заходу Скибового покриву Українських Карпат / В.Є. Шлапінський та ін. Геологічний журнал. 2021. № 2 (375). С. 90–110. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2021.2.225864.
Berra F., Felletti F. Syndepositional tectonics recorded by soft-sediment deformation and liquefaction structures (continental Lower Permian sediments, Southern Alps, Northern Italy): Stratigraphic significance. Sediment. Geol. 2011. Vol. 235. P. 249–263. DOI: 10.1016/j.sedgeo.2010.08.006.
Bouma A.H. Sedimentology of some Flysch deposits. A Graphic Approach to Facies Interpretation. Elsevier, Amsterdam, 1962. 168 p.
Einsele G. Sedimentary Basins: evolution, facies and sediment budget. Berlin : Springer Verlag, 1992. 615 p.
Havryshkiv H., Radkovets N. Paleocene deposits of the Ukrainian Carpathians: geological and petrographic characteristics, reservoir properties. Baltica. 2020. Vol. 33 № 2. Р. 109–127. https://doi.org/10.5200/baltica,2020.2.1.
Lowe D.R. Water escape structures in coarse-grained sediments. Sedimentology. 1975. Vol. 22. P. 157–204.
Lowe D.R. Sediment gravity flows; II, Depositional models with special reference to the deposits of high-density turbidity currents. J. Sediment. Pet. 1982. Vol. 52. P. 279–297. https://doi.org/10.1306/212F7F31-2B24-11D7-8648000102C1865D.
Mulder T., Alexander J. The physical character of subaqueous sedimentary density flows and their deposits. Sedimentology. 2001. № 48. P. 269–299.
Posamentier H.W., Walker R.G. Deep-Water Turbidites and Submarine Fans Facies Models Revisited / H.W. Posamentier (ed.). SEPM Special Publication. 2006. № 84. 122 p. https://doi.org/10.2110/pec.06.84.0399.
Roy S.K., Banerjee S. Soft Sediment Deformation Structures in the Andaman Flysch Group, Andaman Basin: Evidence for Palaeogene Seismic Activity in the Island Arc. Berita Sedimentologi. Indonesion Journal of Sedimentary Geology. 2016. Vol. 35. № 1. P. 55–74. https://doi.org/10.51835/bsed.2016.35.1.103.
Depositional Models of Deep-Water Gravity-Flow in Lacustrine Basin and Its Petroleum Geological Significance – A Case Study of Chang 6 Oil Group in Heshui Area, Ordos Basin, China / Y. Yang et al. Front. Earth Sci. 2022. № 9. P. 786403. DOI: 10.3389/feart.2021.786403.