ЗАСТОСУВАННЯ ДАНИХ ГЕОЛОГО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРИ КОРЕЛЯЦІЇ ТА УТОЧНЕННІ БУДОВИ КОМИШНЯНСЬКОГО ГКР
DOI:
https://doi.org/10.30970/vgl.38.14Ключові слова:
кореляція, свердловина, геофізичні дослідження свердловин, газонасичення, проби шламу, пластовий тиск, перфораціяАнотація
Збільшується відсоток буріння пошукових і пошуково-розвідувальних свердловин, навіть з урахуванням вивченості родовищ, що давно розробляються. Свердловини мають проєктну глибину більше 6000 м. Це стало можливим завдяки проведеним роботам 3D-сейсміки, уточненим геологічним 3D-моделям родовищ, новітньому обладнанню, модернізованим буровим верстатам і покращенню якості проведення досліджень. Геолого-технологічні дослідження (ГТД) є невід’ємною частиною геофізичних досліджень свердловини (ГДС), що виконуються під час буріння свердловин. Їхня актуальність полягає у первинному розкритті геологічного розрізу й унікальності первинно відібраного матеріалу, який несе додаткову геологічну інформацію, що дає змогу отримати розуміння зіставлення розрізу із проєктними даними, скорелювати геологічний розріз із сусідніми свердловинами, отримати уточнення в геологічних побудовах. Геолого-технологічні дослідження складається із двох блоків: геологічного та технологічного. Технологічний блок досліджень забезпечує реєстрацію багатьох технологічних параметрів буріння в режимі реального часу і визначає безпечні умови буріння та контролю стану свердловини на всіх етапах спорудження. Геологічний блок досліджень надає оперативну геологічну інформацію під час буріння. Висвітлено актуальність сучасних геолого-технологічних досліджень під час буріння свердловин, визначення фільтраційно-ємнісних характеристик порід-колекторів у свердловинах, де, за даними промислово-геофізичних досліджень, виділено інтервали глибин з установленим насиченням і невизначеним характером насичення вуглеводнями, а також застосування даних у побудові кореляційних схем на пробурених свердловинах у комплексі з даними промислово-геофізичних досліджень. Комплексними методами виділені інтервали газонасичених товщ, приурочені до різних стратиграфічних підрозділів. Аналіз геолого-геохімічних даних, отриманих під час буріння свердловин, доповнює обґрунтування флюїдонасичення порід-колекторів, а коли методи промислово-геофізичних досліджень виконані не в повному комплексі і не дозволяють однозначно оцінити характер насичення, є єдиним аргументом для виділення перспективності горизонту.
Посилання
Гаранін О.А. Поділ порід-колекторів на групи за даними комплексу петрофізичних і геофізичних вимірювань. Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. 2014. № 4. С. 53.
КНД 41-00032626-00-334-2000. Підготовка свердловин до проведення геофізичних досліджень та робіт. Основні вимоги. Київ, 2000.
Семенцов Г.Н., Кузь Т.Я. Теоретичні основи методу контролю твердості порід при поглибленні свердловини. Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. 2001. № 37 (6). С. 93–98.
Технологічний реґламент по похило-спрямованому бурінню на площах Східної України. УкрНДІгаз, 1995.
