CALCAREOUS TUFA CHANNELS OF WEST OF UKRAINE – VALUE OBJECTS OF LIVING AND INANIMATE NATURE

Автор(и)

  • Уляна Борняк Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Марина Рагуліна Львівський національний університет імені Івана Франка; Державний природознавчий музей НАН України
  • Олег Орлов Державний природознавчий музей НАН України

DOI:

https://doi.org/10.30970/vgl.39.05

Ключові слова:

травертин, гребінь, вапняковий туф, пам’ятка природи, захід України

Анотація

Досліджено географічне поширення травертинових гребенів у межах заходу України. Дотепер в Україні був відомий лише один такий гребінь, розташований біля с. Криниця та одна труба – на водоспаді «Монаші сльози» біля с. Жизномир (обидва – Тернопільська область). Автори виявили ще один подібний об’єкт на теренах Львівщині: водоспад «Змійка», описаний на південній околиці села Малі Грибовичі.Сучасна форма відкладів – гребенів чи труб, спричинена втручанням людини в природне функціонування джерел. Каптування на витоках зумовлює зміни їхнього гідродинамічного режиму, що призводить до перебудови в морфології цих утворень. З’ясовано, що в догосподарчий період на площині схилів в усіх обстежених локаціях сформувалися ущільнені травертинові відклади першої генерації.Каптування джерел призвело до інактивації травертиноутворення по площині схилів та, через зміну характеру водотоку, ініціювало формування нового морфотипу – травертинового гребеня.Первинно побудова стінок жолоба відбувається за участі фотосинтезувальних організмів так: мохоподібні заселяють латеральні, первинно пласкі ділянки водотоку, де вода є теплішою, а течія – менш стрімкою. Із часом їхні фосилізовані рештки формують пухкі бріоліти, які поступово збільшуються догори та вшир. В активних бріолітах ріст живих мохів завжди випереджає темпи кальцифікації дернини, підтримуючи неперервність процесу туфоутворення. Після сильних злив потоки можуть переливатися через краї, зумовлюючи наростання «крил» обабіч основного жолоба, іноді досить широких. Також цьому сприяє вода, що просочується крізь тріщини та пори центрального каналу. Незважаючи на антропогенне походження, травертинові жолоби є надзвичайно вразливими та нестійким до впливу людської діяльності. Руйнування їхніх каналів зумовлює переспрямування потоків води та порушує крихкий природний баланс біо- та абіогенних процесів, унаслідок чого туфоутворення на окремих ділянках може бути незворотно інактивовано.Зважаючи на морфологічну винятковість та специфіку біо- та абіотичного складників, травертинові гребені є перспективними об’єктами природно-заповідного фонду України.

Посилання

Борняк У. І., Рагуліна М. Є., Орлов О. Л. Травертинове джерело «Змійка» – перспективна пам’ятка природи (Львівська область). Наук. зап. Держ. природознавч. музею. Львів, 2024. 40. С. 171–174.

Геологічна пам’ятка природи «Криницький травертин». URL: https://dnistercanyon.pp.ua/index.php/uk/ob-iekty-dnistrovskoho-kanionu/flora/625-tsikava-pryroda31-01-23

Площанський П.М. Печери у травертинових скелях басейну річки Стрипа. Наукові засади природоохоронного менеджменту екосистем каньйонового Придністров’я: матеріали Першої міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої сторіччю ботанічних досліджень у регіоні (11-12 вересня 2014 р. м. Заліщики). Львів : Ліга-Прес, 2014. С. 163–169.

Площанський П. М. Травертинове утворення в урочищі “Криниця”, як потенційний об’єкт природно-заповідного фонду. Прагматичні аспекти діяльності національних природних парків у контексті збалансованого розвитку: матер. міжнар. наук.-практ. конф. (17-19 верес. 2015 р., смт Берегомет, Чернів. обл., Україна). Чернівці : ТОВ «Друк Арт», 2015. С. 265–268.

Geotope und Geotopschutz. Bayerisches Landesamt für Umwelt (LfU). URL: www.lfu. bayern.de

Gernot А., Bissett A., Brinkmann N. et al. Tufa-forming biofilms of German karstwater streams: Microorganisms, exopolymers, hydrochemistry and calcification. Geological Society, London, Special Publications. 2010. V. 36. P. 83–118.

Golubić S., Violante C., Plenković-Moraj A. et al. Travertines and calcareous tufa deposits: An insight into diagenesis. Geologia Croatica. 2008. 61/2-3. P. 363–378.

Reichardt E. Die Diatomeenflora der «Steinernen Rinnen» in Mittelfranken. Berichte der Bayerischen Botanischen Gesellschaft. 1982. B. 53. S. 97–112.

Reichardt E. Die Kieselalgenflora (Bacillariopliyeeae) des Wachsenden Steins von Usterling. Berichte der Bayerischen Botanischen Gesellschaft zur Erforschung der Flora. 1995. B. 65. S. 87–92.

Stęczyński M.B. Okolice Galicyi. Lwów: wyd. K. Jabłoński, 1847. 172 s.

Voigtländer W. Eine «Steinerne Rinne» auf der Baun-Alm bei Bad Tölz. Jahrbuch des Vereins zum Schutz der Alpenpflanzen und -Tiere. 1967. B. 32. S. 86–93.

Vogtländer, W. Der Wachsende Stein in Usterling. Berichte Naturwissenschaftliche Verein Landshut. 1968. B. 25. S. 9–26.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-29