ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ КАПЛИЦІ БОЇМІВ У ЛЬВОВІ

Анотація

У статті наведено результати комплексного вивчення геологічного середовища та стану конструктивних елементів пам’ятки архітектури національного значення. Установлено, що споруда каплиці розміщена на пологому схилі долини р. Полтва. Геологічний розріз у сфері її впливу складений потужною товщею неоднорідних, суфозійно нестійких техногенних ґрунтів потужністю до 4,2 м, підстелених середньозернистими і гравіюватими пісками, які залягають на потужній товщі верхньокрейдових мергелів та продуктів їх звітрювання. Підґрунтям підвалин слугують середньозернисті піски з високими показниками механічних властивостей. Ґрунтові води відсутні. На будівельному камені заглиблених приміщень, складеному середньобуловими літотамнієвими вапняками, виявлено добре виражені мікрокристалічні висоли білого кольору. За даними рентгеноструктурного аналізу в їх складі виявлено незначну кількість гіпсу й тенардиту. Натомість хімічний аналіз водних і солянокислих витяжок з ґрунтів, у яких містяться фундаменти, засвідчив практичну стерильність їх від легко- та середньорозчинних солей. Це вказує на те, що кристалізація техногенних мінералів не пов’язана зі складом геологічного середовища, а зумовлена, головно, надходженням сполук сірки із забрудненого атмосферного повітря. Дослідження будівельного матеріалу, використаного для оздоблення фасадної стіни каплиці, та його мікроскопічне вивчення засвідчило, що це органогенно-детритовий моховатково-криноїдний вапняк. Він характеризується низькою щільністю, високою пористістю, здатністю вбирати значну кількість вологи. Кам’яний декор стіни зазнав суттєвих ушкоджень. Вони виявляються у вигляді відлущування та розтріскування вапняку, а також повною втратою первинного зовнішнього вигляду. Провідними чинниками розвитку руйнівних процесів є фізичне й хімічне звітрювання вапняку, зумовлене кліматичними чинниками та високим рівнем транспортного забруднення атмосфери.Хімічний аналіз дощової води засвідчив її агресивність до карбонату кальцію, що зумовлює руйнування вапнякового каменю і виготовлених з нього художніх витворів.Біля входу в каплицю зафіксовано активний розвиток механічної суфозії, виявлений в утворенні суфозійного провалу. Процес вимивання дрібнозему з ґрунтової товщі відбувався в порожнину, утворену підземним входом у крипту каплиці та влаштованим у фундаменті отвором. У них виявлено техногенний ґрунт з добре вираженою горизонтальною шаруватістю, яка вказує на досить високі градієнти напору інфільтраційних вод, які створюють загрозу суфозійного руйнування ґрунтів під підошвою підвалин.Запобігання фізичному та хімічному звітрюванню вапняку наземної частини будівлі, а також розвитку суфозійних процесів потребує належного відведення атмосферних вод від конструктивних елементів каплиці та ділянки земної поверхні, що прилягає до неї. Для заміни зруйнованих фрагментів різьби доцільно провести детальне петрографічне вивчення вапняків Полянського родовища.