НОВІ ЗНАХІДКИ СКАМ’ЯНІЛИХ СТОВБУРІВ ДЕРЕВ МІОЦЕНОВОГО ВІКУ В МЕЖАХ РОЗТОЧЧЯ (ВИННИКІВСЬКИЙ ЛІС, УКРАЇНА)

Анотація

Скам’янілі або фосилізовані стовбури дерев міоценового віку, виявлені в межах Розточчя – транскордонної українсько-польської височини, є унікальним геологічним і палеонтологічним феноменом, що поєднує в собі наукову, освітню та культурну цінність. Ці фітофосилії, які сформувалися в умовах специфічного поховання та процесів мінералізації, дають змогу реконструювати палеоекологічні умови, що панували в регіоні мільйони років тому, а також відтворити таксономічний склад флори цього відрізку часу.Завдяки високому ступеню збереження, різноманіттю мінералогічного складу та естетичній привабливості скам’янілі стовбури дерев Розточчя становлять інтерес не лише для науковців, а й для геотуристів, колекціонерів, музейників. Вони можуть слугувати об’єктами для популяризації геологічної спадщини, розвитку екологічної освіти та формування екологічної свідомості серед населення. Водночас через відсутність належної охорони, обмежену обізнаність громадськості та недосконалість нормативно-правової бази ці палеонтологічні знахідки часто стають об’єктами нелегального збору й торгівлі, що посилює необхідність їх збереження, паспортизації та популяризації.Дослідження скам’янілих дерев Розточчя сприятиме детальнішому розумінню процесів петрифікації, метасоматозу, а також геологічної історії регіону. Вивчення їх мінералогічного складу, умов поховання та просторової локалізації не лише збагатять наукові знання, а й сформують підґрунтя для розвитку геоосвітніх і туристичних ініціатив, зокрема в межах біосферного резервату «Розточчя».У статті представлено результати виявлення та опису нових об’єктів скам’янілих стовбурів дерев міоценового віку, знайдених у межах Винниківського лісу (район м. Львів, Українське Розточчя). Розглянуто геологічну та палеонтологічну цінність фітофосилій, їх потенціал для реконструкції палеоекологічних умов, а також проблеми охорони та популяризації цих об’єктів. Колекція зразків, зібрана учнем 10 класу О. Деманджарою, передана до Палеонтологічного музею ЛНУ ім. Івана Франка, що сприяло поповненню наукового фонду об’єкта національного надбання. Дослідження підкреслює важливість збереження геологічної спадщини та розвитку геоосвітніх ініціатив у межах біосферного резервату «Розточчя».