АКТУАЛЬНІСТЬ ВІДБОРУ КЕРНУ ПРИ ГЕОЛОГО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ СВЕРДЛОВИН, ВПЛИВ НА КОРЕЛЯЦІЮ ТА УТОЧНЕННІ ФІЛЬТРАЦІЙНО-ЄМНІСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПЛАСТІВ-КОЛЕКТОРІВ КОМИШНЯНСЬКОГО ГКР

Автор(и)

  • Лев Ємець Львівський національний університет імені Івана Франка

DOI:

https://doi.org/10.30970/vgl.39.13

Ключові слова:

кореляція, свердловина, промислово-геофізичні дослідження свердловин, добір керну, флюїдонасичення, проби шламу, фільтраційно-ємнісні властивості, ГДС, ФЄВ

Анотація

Буріння глибоких пошукових і пошуково-розвідувальних свердловин, на родовищах, що давно в розробці, можливе завдяки новітнім модернізованим буровим верстатам важкої вантажопідйомності, новітньому геофізичному обладнанню для проведення промислово-геофізичних досліджень у відкритому й обсадженому стовбурах свердловин, що спонукає покращенню якості проведення досліджень. Свердловини мають проєктну глибину понад 6500 м. Збільшується відсоток проведення 3d сейсміки, робіт з вертикального сейсмічного випробування в свердловинах, що дає змогу уточнити будову навколосвердловинного простору, потенційністю колекторських товщ і визначитися з точністю проєктування наступних свердловин. Під час буріння свердловини проводять геолого-технологічні дослідження (далі – ГТД), що є невід’ємною частиною геофізичних досліджень свердловини (далі – ГДС). Первинно дібраний матеріал є материнською основою для геологічної інформації по розрізу свердловини, що дає змогу корелювати розріз з проєктними даними, із сусідніми свердловинами та отримати уточнення в побудовах. Висвітлено актуальність відбору керну за допомогою керновідбірного снаряду при бурінні свердловин, встановлення й уточнення фільтраційно-ємнісних властивостей (далі – ФЄВ) порід-колекторів у свердловинах за дібраним керном, застосування даних при побудові кореляційних схем на пробурених свердловинах у комплексі з даними промислово-геофізичних досліджень. У розвідувальних і пошукових свердловинах це суттєво актуальне, і що більша інтервальність відбору, то якісніше отримання інформації по геологічному розрізу, виділенню перспективних інтервалів насичених вуглеводнями та встановлення їх характеристик.Комплексними методами разом з ГДС виділяють інтервали вуглеводневих товщ, уточнюється стратиграфічна прив’язка горизонтів. Аналіз геолого-геохімічних даних, дібраного шламу й керну доповнює обґрунтування флюїдонасичення порід-колекторів, а у випадках, коли промислово-геофізичні дослідження виконані не в повному комплексі, у зв’язку з ускладненим стовбуром свердловини і небезпечністю втрати його, що не дає змоги однозначно оцінити характер насичення, є вагомим важелем для виділення перспективності горизонту.

Посилання

Стефурак Р. І. Технології відбору керна в глибоких свердловинах. Мінеральні ресурси України. № 2. 2024.

Стефурак Р. І. Удосконалення конструкцій керноприймальних пристроїв для відбору зразків порід і мінералів. Мінеральні ресурси України. 2025.

Правила нормативного забезпечення геологічного вивчення надр. (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 64 від 11.02.2009.

Технологічний регламент по похило-спрямованому бурінню на площах Східної України. УкрНДІгаз, 1995.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-29