СТРУКТУРНО-ПАЛЕОГЕОГРАФІЧНІ Й ЛІТОЛОГО-ФАЦІАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ БУРШТИНОНОСНИХ ТОВЩ І ПОКЛАДІВ БУРШТИНУ ПРИП’ЯТСЬКОГО ОЛІГОЦЕНОВОГО БАСЕЙНУ

Анотація

Метою роботи є дослідження структурно-палеографічних та літолого-фаціальних закономірностей геологічної будови регіону та розробка на їх основі принципів районування покладів бурштину Прип’ятського бурштиноносного олігоценового басейну. Для роботи використано власні польові та камеральні матеріали, дослідження колег, фондові й опубліковані праці. Районуванням території поширення покладів бурштину активно займаються дослідники кінця ХХ – початку ХХІ сторіч; їхні праці підкреслюють необхідність визначення чітких критерії щодо виокремлення бурштиноно- сних підрозділів. Прип’ятський олігоценовий седиментаційний морський басейн сформувався під час межигірської епохи, тому відповідно до проведених багаторічних різносторонніх досліджень головним стратиграфічним рівнем поширення бурштину серед палеогенових відкладів у межах Прип’ятської западини вважається межигірський. Межигірський рівень на території заходу Східно-Європейської платформи має три структурно-палеографічні ділянки (СПД), серед яких внутрішньо-морська й морська окраїнно-внутрішньоматерикова розвинені на території, яка досліджувалася.Кожна зі СПД за характером внутрішньої будови розділяється на підділянки. Виконані літолого-фа- ціальні дослідження дають змогу виділити генеральний (наскрізний) ряд глауконітуміщувальних фацій міжгірської теригенної глауконітової нижньоолігоценової підформації, які поширюються за певними групами фацій як в окраїнно-морській СПД, так і в морській окраїнно-внутрішньоматериковій СПД. Виконане ранжування бурштиноносних відкладів спрятиме їх систематизації та вдосконаленню критеріїв районування бурштиноносних територій. Бурштиноносність товщі пов’язана з фаціальною належністю відкладів та конкретним структурно-палеогеографічним її положенням у межах седиментаційного басейну. Серед глауконітуміщувальних фацій виокремлено такі, які спеціалізовані на бурштин: алевритисто-піщана бурштиноносна, піщано-глинисто-алевритиста бурштиноносна, глинисто-алевритиста бурштиноносна, глиниста бурштиноносна. При цьому наростання бурштиноносності фацій позитивно корелюється зі збільшенням глинистої фракції. Проаналізовано бурштиноносність різновидів фацій за величиною вмістів бурштину, вона наростає зі збільшенням глинистої фракції. Отримані узагальнення дослідження виконані на новому актуальному матеріалі.Вони сприятимуть розширенню подальших перспектив щодо комплексного теоретичного та практичного вивчення бурштиноносних відкладів регіону.